Продовжуємо знайомитися з українськими військовими та дізнаватись, які бойові завдання вони виконують, у межах нашого спецпроєкту «Професії у лавах ЗСУ».
Наступний герой нашого спецпроєкту Назар — аеророзвідник 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців на псевдо «Арес». До війська хлопець пішов добровольцем у перші дні повномасштабного вторгнення. Спочатку був кулеметником, а згодом зумів пристосувати цивільні навички оператора дрона до військових реалій та став аеророзвідником. Позивний «Арес» боєць обрав через захоплення грецькою міфологією. Назар має «рукав» з татуювань, де серед інших богів присутній і грецький бог війни.
Про цивільну спеціальність та початок військової кар’єри
До вступу в лави ЗСУ я працював директором відділу маркетингу. Я завжди любив креативити в роботі, тому і на війні врешті-решт обрав доволі «творчу» спеціалізацію аеророзвідника. Але до цього також встиг побувати в теробороні та піхоті.
Одразу після початку повномасштабної війни я записався у територіальну оборону. До цього військового досвіду я не мав, але вирішив, що мушу йти боронити територію своєї країни, захищати небайдужих мені людей. Я розумів, що обставини такі, що часу на навчання буде небагато, тому намагався черпати знання з військової справи з усіх можливих джерел. Зокрема, переглядав навчальні відео американських військових, аби здобути хоча б якісь базові навички до реального знайомства з війною.
З березня по травень проходив відбір у спецпідрозділ «АЗОВ», а на початку травня 2022 року вже приєднався до лав ЗСУ. Спочатку освоїв професію кулеметника і воював у піхоті. У нас на озброєні були два важкі кулемети: американський Browning M2 та радянський ДШК. Це чудові кулемети, які за лічені секунди можуть стерти з лиця землі ворожу піхоту та завдати шкоди ворожій техніці.
Browning M2 — великокаліберний кулемет, розроблений наприкінці Першої світової війни Джоном Браунінгом. Ефективний проти піхоти, неброньованого та легкоброньованого транспорту, човнів та літаків на низьких висотах.
Станковий кулемет Дегтярьова-Шпагіна (ДШК) — радянський великокаліберний кулемет зразка 1938 р. У роки радянсько-німецької війни застосовувався для боротьби з повітряними цілями, легкоброньованою технікою, живою силою ворога та як додаткове озброєння танків і САУ.
Робота кулеметника для мене була чимось схожа на роботу художника, тільки ти не домальовуєш, а навпаки — стираєш непотрібні деталі зі свого полотна.
Проте, воюючи в піхоті, я помітив, що нам часто не вистачає інформації про пересування ворога, і це спричиняє певні труднощі у вигляді «ваньків», що заблукали на нашій землі. Тож у мене з’явилась ідея дістати дрони та стати «очима» нашої піхоти. Ще до повномасштабного вторгнення у вільний від роботи час я освоював навички оператора дрона, щоб фіксувати пам’ятні моменти життя, тому трохи розбирався у характеристиках безпілотників та вмів ними керувати.
Ми з побратимом на псевдо «Лайт» звернулись з цією пропозицією до нашого командира і, отримавши дозвіл, почали формувати бригаду аеророзвідки. Через деякий час наші «пташки» вже допомагали піхотинцям та артилеристам і створювали проблеми ворогу.
Про роботу аеророзвідника
Основні завдання
Ключове завдання аеророзвідника — бути кращим другом артилерії та очима піхоти.
Ми шукаємо цілі, коригуємо вогонь артилерії по них або знищуємо їх самотужки. Зазвичай перше, що ми робимо, — це дорозвідка. Якщо ми вперше на цьому напрямку, то вивчаємо рельєф, шукаємо орієнтири. Вивчаємо ворога та шукаємо цілі, як для себе, так і для нашої артилерії.
Зібравши дані, аналізуємо, як ми можемо допомогти нашій арті. Якщо ціль у нашій зоні досяжності, намагаємось знищити її своїми силами. Використовуємо для цього ударні дрони, які можуть переносити та атакувати противниками мінами.
Також ми стежимо за нашою піхотою, летимо перед ними, перевіряємо, чи безпечно просуватись в той чи інший бік, скеровуємо їх.
Робота для аеророзвідки є завжди, і вдень, і вночі. Ми завжди маємо бути в небі, викривати чужих та прикривати своїх.
Успіх нашої роботи залежить від ретельності планування та злагодженості команди. Тому перед виконанням кожного бойового завдання ми продумуємо детальний план дій, визначаємо, яку техніку використовуватимемо і яким чином, прораховуємо можливі ризики, домовляємось, як будемо діяти в разі нашого викриття.
Необхідні навички та навчання
Найважливішими для бійця аеророзвідки є вміння швидко навчатись, самоконтроль та здатність чітко й холодно мислити. Ми багато бігаємо і переносимо на собі доволі нелегку техніку, тому гарна фізична підготовка — маст хев. Копання окопів — теж частина нашої рутини, тож знадобиться також і фізична витривалість.
Якщо говорити більше про психологічні якості, то треба мати міцний стрижень і трішки здорового егоїзму. Ти й твоя «пташка» — одне ціле. Ти чітко знаєш, що вона може робити. І інколи її можливості можуть бути меншими, ніж того вимагає керівництво. В такі моменти треба вміти стояти на своєму, адже від цього залежить твоя безпека і безпека тих, кого ти прикриваєш.
На початку роботи в аеророзвідці у нас з побратимами не було часу навчатись, адже ми вже були в епіцентрі бойових дій. Базові знання керування дронами ми вже мали, а от з нюансами роботи в умовах війни познайомилися в процесі.
Зараз ми активно проходимо як онлайн-, так і офлайн-курси пілотування на різних БПЛА, які здатні знищити окупантів та вигнати їх з нашої неньки. Ми з побратимами вже освоїли навички операторів FPV та бомбардира «Кажан». Однак зупинятись на цьому не плануємо. Основна наша ціль — відточити всі можливі вміння в роботі. Адже ніколи не знаєш, які знання й навички тобі знадобляться і коли.
«Кажан» — безпілотник українського виробництва із пазами для утримання боєприпасів. Його використовують для скидання боєприпасів на наземні цілі. «Кажан» може розвивати швидкість до 120 км/год, нести на борту до 20 кг вантажу та працювати без підзарядки до 40 хв. Обладнаний камерою з десятикратним зумом і тепловізором.
FPV-дрони — це безпілотні літальні апарати, оснащені функцією First Person View від англ. «вид від першої особи». FPV-дроном можна вважати будь-який БПЛА, яким оператор керує, орієнтуючись на зображення, що передається з вбудованої камери.
Взаємодія всередині команди та з іншими підрозділами
Незважаючи на значні обсяги роботи, яку ми виконуємо, у нашій команді аеророзвідників наразі лише чотири людини. Усі ми одночасно і пілоти, й інженери, і трошки крейзі воїни, які готові буквально на все, щоб знищити якомога більше окупантів та їхньої техніки.
Як я вже казав, ми тісно співпрацюємо з артилерією та піхотою. Інколи отримуємо завдання допомогти конкретному підрозділу. А іноді, як би смішно це не звучало, самі бігаємо за нашими військовими. Наприклад, чуємо, що десь працює наш танк чи артилерія, тоді чекаємо, поки вони відпрацюють, доганяємо їх і пропонуємо попрацювати разом та поганяти ворогів. Ще ніхто жодного разу не відмовився 🙂
Переваги та недоліки спеціалізації
Страшенно подобається сама робота, різні завдання та основна місія. Ми можемо бути невидимими для ворога і просто збирати необхідну інформацію. А можемо бути їхнім нічним кошмаром, робити так, щоб від звуку мотора в них зупинялись серця та стигла кров.
Мінус лише один — ти перша ціль. Зараз окупанти відкрито полюють на пілотів. Тому важливо бути дуже обережним і дотримуватись всіх заходів безпеки. Десь спалився? Готуйся до прильотів та інших неприємностей.
Про службу в ЗСУ та плани на майбутнє
У вільний час ми з побратимами тренуємось, ремонтуємо «пташок» та вдосконалюємо навички пілотів. Або ж просто відпочиваємо та набираємось сил. Графіку роботи в нас не існує. Є потреба у розвідці чи ціль, яку слід знищити? Ми виїжджаємо. А потреби й цілі є завжди.
Я не буду романтизувати війну. Війна — це важко. Кожен крок, кожен отриманий досвід дається з труднощами. Потрібно повсякчас бути зібраним і готовим до всього, ясно мислити, аналізувати ситуацію та продумувати кожну дію, адже помилки на війні коштують дорого.
Приводів для радості на війні небагато, але все одно є речі, які приносять втіху. Я радію, коли всі побратими та посестри повертаються з операцій чи позицій та коли вдається поговорити з дружиною. Головний план на майбутнє — бути поруч з коханою і завести діток. Щодо професійного розвитку, то планую відновити навички роботи у дизайні та маркетингу, продовжити вивчати іноземні мови та здобувати нові знання з різних дисциплін.
Читайте також про інші професії у лавах ЗСУ
Чим займається оператор ПЗРК
Чим займається артилерист
Чим займається танкіст
Додати коментар