Чому порівнювати себе з іншими — погана ідея?

Думаєте, що постійні порівняння себе з іншими мотивують вас ставати краще? Насправді це чистісінький самосаботаж, який, навпаки, тільки заважає нам рости. Чому ми постійно озираємося на інших та як перестати з усіма себе порівнювати, розповідає life coach і засновниця організації Happy project Катерина Заховайко.

Ми приймаємо дуже багато рішень саме на основі порівняння різних опцій. Цей метод дає нам можливість зважити наявну інформацію та обрати варіант, що якомога більше відповідає нашим очікуванням. Звучить круто, але, на жаль, жоден механізм не ідеальний, і часто, коли ми починаємо порівнювати себе з іншими, щось іде не так. 

Чому ми порівнюємо себе з іншими?

Для початку розберемося, чому ж ми взагалі порівнюємо себе з іншими.

Основна причина закладена в нас природою. З давніх часів належність до спільноти давала нам почуття захищеності, адже там, де не впорається одна людина, впорається плем’я чи комуна. Тож виключення зі спільноти було практично тотожне загибелі. А щоб бути її частиною, необхідно дотримуватися правил та відповідати очікуванням її учасників — і без порівняння тут ніяк. 

Друга важлива причина — це наше его та його бажання самоствердитись. Ми постійно шукаємо підтвердження, що виглядаємо / знаємо / робимо щось краще за когось. І це теж «спадок» із минулого — ссавці буквально повинні були бути краще за інших, адже це був єдиний спосіб продовжити свій рід. Але що означає «краще» у сучасному світі? Сильніше, швидше, здоровіше?

Окрім того, ми звикли, що все має свою ціну. І за нормальних умов, якщо щось краще, то воно більш цінне, і навпаки. Відповідно, чим я кращий, тим цінніший для соціуму й узагалі. Але кожне життя однаково цінне, плюс у кожного своє розуміння, що важливо й має цінність.

А ще ми схильні порівнювати себе з іншими, коли нам несвідомо чогось не вистачає або ми не знаємо, чого прагнемо. Тоді шляхом порівняння ми запозичуємо чужі бажання.

Що не так із порівняннями?

Механізм порівняння себе з іншими допомагав нашим предкам виживати, але реалії змінилися. Як мінімум — сьогодні вибір не на нашу користь більше не означає неминучий кінець. Тоді як постійні порівняння впливають на нас зараз?

Точно можна сказати, що порівняння з іншими не робить нас щасливішими та знижує самоцінність. Наприклад, було цікаве дослідження: жінок просили оцінити свій настрій до та після перегляду фотографій топмоделей, і показник їхнього настрою істотно знижувався після. Під час іще одного дослідження респондентів попросили оцінити свою самоцінність до та після перегляду стрічки Facebook — показник теж знизився. 

Порівняння підштовхує нас робити нераціональний вибір. Цікаве опитування проводили серед студентів Гарвардського університету: їм необхідно було обрати, на яку заробітну плату вони б погодилися — $50 000 на рік, тоді як колеги на аналогічній позиції отримують $25 000, чи $100 000 на рік, тоді як колеги отримують $200 000. Більшість респондентів обрали перший варіант, хоч особисто для них він і був менш вигідний.

А ще завдяки порівнянню ми підхоплюємо помилкові бажання. Одне дослідження перевірило, наскільки поява нового автомобілю у сусіда впливає на бажання змінити власний. Контекст: у Нідерландах є лотерея, де на додачу до грошового призу переможець отримує автомобіль. І вчені вирішили дослідити купівельну поведінку сусідів таких переможців. Виявилося, що вони були вдвічі більш схильні придбати новий автомобіль у рік, коли їхній сусід його виграв, якщо порівняти з минулими роками.

Чому так трапляється?

Якщо механізм порівняння був покликаний нас захищати, чому ж він так збоїть? 

Уся справа в тому, з ким мозок нас порівнює, а порівнює він нас з усіма можливими об’єктами. Чи то сусід, чи колега з роботи, чи Білл Гейтс, чи Біллі Айліш — ми встигаємо порівняти себе з кожним. І при цьому враховуємо лише стан речей на даний момент замість подумати про всі аспекти життя людини та шлях, який вона пройшла. Звідси і невдоволення, і заздрість, і нераціональність.

Як перестати порівнювати себе з іншими?

Коротка відповідь: орієнтуватися на себе. 

• По-перше, треба усвідомити ціль порівняння. Якщо це бажання зрозуміти свій прогрес — то оцінити його об’єктивно можна, лише порівнявши себе зараз і в минулому. 

• По-друге, важливо досліджувати себе. Коли розумієш свої істинні бажання, цінності та цілі, чужі вже не так легко підхопити.

• По-третє, будьте обережні з соцмережами. Подумайте, скільки часу ви там проводите, кого читаєте, які емоції відчуваєте після? Якщо заздрість, то що саме її викликає? Можливо, це щось, чого вам не вистачає?

• По-четверте, не знецінюйте себе та свої досягнення. Якщо вам здається, що ви мало досягли, спробуйте вести щоденник досягнень. Так ви помітите, скільки всього робите й не помічаєте.

І наостанок: порівняння закладено нашою природою, тож повністю його позбутися хоч і можливо, проте дуже складно. Але коли ви помічаєте, що порівняння не уникнути, робіть це більш екологічно. Сприймайте досвід іншої людини, як джерело ідей і натхнення: якщо вона змогла, то й ви зможете.

Читайте також

Як розпізнати й нейтралізувати внутрішнього критика

Страх невдачі: як не дати йому зруйнувати ваші плани та кар’єру

Комплекс відмінника: коли прагнення бути найкращим заважає жити