Як найкраще розкрити потенціал команди: 4 принципи фасилітативного лідерства

Фасилітативне лідерство має ряд переваг в умовах війни, адже враховує виклики, пов’язані з нестабільністю, невизначеністю та підвищеним рівнем стресу. Що це за метод управління та які його основні принципи, розповідає Яніна Нікуліна, UI/UX Team Lead в IdeaSoft.

Що таке фасилітативне лідерство

Фасилітативне лідерство (facilitative leadership) — це підхід до управління, націлений на залучення членів команди до процесу прийняття рішень та розвитку їхньої самостійності. На відміну від більш традиційних типів лідерів, фасилітативний лідер не бере на себе ініціативу у виконанні завдань, а створює умови, в яких члени команди можуть якнайкраще розкрити свій потенціал і зробити цінний внесок у загальну справу.

4 принципи фасилітативного лідерства

Фасилітативне лідерство не має чітких правил, яких потрібно дотримуватися, зате має набір принципів, які характеризують цей стиль управління. Головне —  розуміти, якого результату ви хотіли б досягти за допомогою цієї методології. 

Наведу чотири основоположні принципи фасилітативного лідерства. Один із плюсів цього підходу — його гнучкість. Кожен принцип може та має бути адаптований під потреби вашої команди, адже кожна людина, команда й компанія — унікальні.

Читайте також: Позитивне лідерство: як зберегти бізнес та команду під час війни

Принцип №1. Активне слухання та зворотний зв’язок

Активне слухання — це не про здатність чути те, що говорять інші, а про усвідомлення, що вони говорять і з якими намірами. Важливо прислухатися до кожного члена команди, враховувати їхні пропозиції та потреби. Конструктивний зворотний зв’язок повинен бути конкретним, зрозумілим і орієнтованим на розвиток, а не на критику, щоб усувати недоліки та заохочувати до професійного зростання. 

Як розвивати ці навички?

• Вчіться уважно слухати, звертаючи увагу не лише на слова, але й на невербальні сигнали (жести, міміку, тон). Рекомендую прочитати книжку «Словник мови тіла. Секрети невербальної комунікації» авторства Джо Наварро, ексагента ФБР, який спеціалізувався на поведінковому аналізі та невербальній комунікації.
• Перефразовуйте почуте, щоб підтвердити, чи правильно ви все зрозуміли: «Як я зрозумів, ти кажеш, що…». У такий спосіб і ви, і співрозмовник переконаєтесь, що ви on the same page.
• Використовуйте запитання, що починаються з «Як», «Що», «Чому», щоб заохотити людину глибше розкрити свої думки. Уникайте перебивання й оцінювальних суджень, щоб співрозмовник відчував, що його чують і розуміють.
• Заохочуйте членів команди давати вам зворотний зв’язок на ваш фідбек. Це допоможе зрозуміти, як ваші слова сприймаються і що можна вдосконалити.
• Під час надання фідбеку враховуйте особливості кожної людини. Що для одного є стимулом до розвитку, іншим може сприйматися як критика.

Лідер також має виявляти високий ступінь емпатії та розуміти, що кожен член команди може переживати стрес, тривогу або особисті труднощі через війну. Важливо регулярно проводити індивідуальні зустрічі, щоб оцінити моральний стан команди. Навичка активного слухання допоможе не тільки чути наявні переживання, а й розуміти приховані страхи та тривоги колег.

Принцип №2. Автономність

Кожен член команди повинен мати свою зону відповідальності, де він або вона може приймати рішення самостійно. Це сприяє розвитку лідерських якостей і підвищує впевненість у собі. Люди, які мають простір для прийняття рішень, зазвичай відчувають більше задоволення від роботи та виявляють більше ініціативи. 

Як розвивати автономність?

• Пояснюйте свої очікування та окресліть рамки, в межах яких співробітники можуть приймати рішення самостійно.
• Встановлюйте чіткі цілі, але залишайте простір для того, щоб члени команди могли самостійно вибирати шляхи досягнення цих цілей.
• Підтримуйте, але не втручайтесь у процес, якщо це не вимагається, дозвольте команді розв’язувати проблеми самостійно.
• Надавайте конструктивний фідбек (згідно з першим принципом фасилітативного лідерства), який допомагає співробітникам зрозуміти, що вони роблять добре, а що можна покращити. 
• Дозвольте співробітникам помилятися і вчитися на своїх помилках без страху покарання. Це стимулює їх до більш сміливих рішень і незалежності.

Принцип №3. Ротація ролей 

Ротація ролей — це чудова практика, що дозволяє членам команди краще зрозуміти виклики, з якими стикаються їхні колеги. Це допомагає створити більш згуртований колектив, де всі розуміють і підтримують одне одного. 

Як зробити ротацію ролей ефективною?

• Перед впровадженням ротації визначте мету: розвиток нових навичок, поліпшення комунікації в команді, підвищення взаєморозуміння або підготовка до нової відповідальності.
• Починайте з невеликих змін, щоб команда звикла до процесу. Наприклад, можна розпочати з обміну менш значними обов’язками, поступово переходячи до складніших завдань.
• Давайте можливість членам команди самим вибирати ролі для ротації або пропонувати зміни, які їм здаються цікавими й корисними. Це підвищує мотивацію та залученість.
• Демонструйте відкритість до ротації на власному прикладі. Наприклад, час від часу беріть на себе нові ролі або завдання, щоб показати, що ви готові до змін і навчання. Пояснюйте команді, як цей досвід допомагає вам розвиватися.

Принцип №4. Помилки як можливість для розвитку

Насамперед помилки — це можливість навчитися, а не привід для критики. Необхідно створити таку культуру, де обговорення помилок відбувається відкрито й без страху осуду. Це сприяє формуванню довірливих відносин у команді та стимулює бажання вдосконалюватися. Це досить складний принцип, але я наведу декілька порад, які допоможуть вам побудувати таку культуру.

• Намагайтеся завжди підтримувати прозорість. Так ви будете заохочувати членів команди відкрито говорити про свої помилки, не боячись осуду. Що більше людина відчуває себе захищеною, то більше вона готова ділитися досвідом.
• Замість того, щоб карати за помилки, аналізуйте їхні причини. З’ясуйте, що пішло не так, які чинники вплинули на ситуацію і що можна зробити, щоб уникнути цього в майбутньому.
• Коли обговорюєте помилки, зосереджуйтеся на тому, що було зроблено правильно, а потім переходьте до того, що потребує покращення. Це допоможе зберегти мотивацію членів команди. 
• Не забувайте про особистий приклад. Якщо ви зробили помилку, відкрито визнайте це перед командою та продемонструйте, як ви працюєте над її виправленням.

Фасилітативне лідерство має значно більше принципів, але якщо ви тільки починаєте своє знайомство з цим підходом, я пропоную почати саме з цих. Вони допоможуть вам і вашій команді працювати ефективно під час воєнного стану в Україні, оскільки фасилітативне лідерство враховує виклики, пов’язані з нестабільністю, невизначеністю та підвищеним рівнем стресу. 

В умовах війни ситуація може змінюватися дуже швидко, тому лідер має бути готовим оперативно адаптувати плани та стратегії відповідно до нових обставин. У разі нестабільності розподіл відповідальності та автономія у прийнятті рішень стають особливо важливими. Це дозволяє команді діяти більш гнучко та оперативно у відповідь на зміни ситуації.

Читайте також

5 етапів фасилітації, або Як проводити ефективні наради

Культура довіри в компанії: чому вона важлива та що на неї впливає?

Керівник на ремоуті: як бути ефективним лідером віддалених команд