«Хочу собі та країні хорошого майбутнього»: історії людей, що поїхали вчителювати в села

Герої цього матеріалу з досвідом і без досвіду викладання переїхали в малі населені пункти України щонайменше на рік, щоб стати вчителями в місцевих школах. Що їх мотивувало, чи склалися стосунки з учнями та які були труднощі, розповідають учасники програми «Навчай для України».

У межах програми «Навчай для України» спеціалісти різних галузей їдуть вчителювати в малі населені пункти України щонайменше на рік. Для участі в програмі потрібно мати українське громадянство, диплом бакалавра станом на 1 вересня нового навчального року, на відмінно знати один з основних предметів шкільної програми 5-11 класів, вміти зацікавити дітей навчанням і бути готовим до переїзду.

Що мотивує долучатися до проєкту, як усе влаштовано та що дає викладання? Розпитали учасників програми. 

Софія Булейко

Я з Рівненщини, навчалася в Рівненському обласному науковому ліцеї, який подарував мені впевненість у собі, дав можливість проявити лідерські якості та забезпечив усебічний розвиток (і тепер мені хочеться сприяти тому, щоб у кожній школі України більшість учнів почувалася так само). Отримала диплом бакалавра в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка на факультеті комп’ютерних наук і кібернетики. До програми «Навчай для України» долучилась у 2023 році, до того не мала досвіду викладання у школі, лише індивідуальних занять і репетиторства.

Про мотивацію взяти участь у програмі

Про програму я дізналася з реклами в соцмережах. У такий складний для країни час хотілося не просто працювати, а й відчувати якусь соціальну значущість того, чим займаєшся. У рекламній кампанії була фраза: «Навчати — це покликання, тебе покликали діти», і це запало мені в серденько. Програма здалася мені чимось більшим, ніж просто робота. 

Мотивація? Все банально й просто: хочу собі та країні хорошого майбутнього. Для цього варто вкладати в молоде покоління максимум. Якщо зможу з кимось з учнів розділити любов до математики та бути непоганою рольовою моделлю дорослого — взагалі супер. Вважаю, що професія вчителя та її вагомість у житті дітей (майбутніх дорослих) несправедливо недооцінена в суспільстві.

Під час відбору особливих труднощів не виникало, хіба інколи було складно підлаштувати свої справи під всі необхідні дзвінки. На всіх етапах я почувалася доволі органічно. Лише коли згадую, скільки часу витратила на підготовку 15 хвилин пробного онлайн-уроку, стає ніяково. Зараз доводиться готуватися значно швидше 🙂

Відбір учасників охоплює заповнення заявки, співбесіду, предметний тест, центр оцінювання. У програму потрапляють лише найвмотивованіші. Більшість учасників не мають педагогічної освіти, тому проходять інтенсивне 6-тижневе навчання влітку, де здобувають навички вчителювання, управління часом та отримують понад 200 годин підготовки й менторської підтримки.

Про страхи та хвилювання

Я хвилювалася про два моменти. Перше — щоб було комфортно з колегами (але сюди потрапили люди, з якими в нас багато цінностей збігаються, тож знайти точки дотику не так складно). Друге — територіальне розташування громади, у якій я житиму, та її інфраструктури/транспорту, бо для мене дуже важливо було мати змогу зручно доїхати до Києва за потреби.

Для близьких моя участь у програмі не була шоком, адже вони завжди з легкістю сприймають і підтримують мої рішення. Сам переїзд, звісно, тягнув за собою певні побутові незручності, однак це труднощі, з якими можна впоратись і які не відлякують. 

Про роботу вчителькою

Я стала вчителькою математики в Мирненському ліцеї на Київщині. Можу хвалити свою школу дуже довго. Тут працюють просто золоті люди! Колектив дуже позитивний, прогресивний і підтримуючий. Село мені теж дуже подобається: тут дійсно мирно, я тут заземляюсь. Мої побоювання щодо дороги до Києва не справдилися, адже тут доволі зручне сполучення. Діти зустріли мене дуже гостинно, вони тут відкриті.

Звісно, бувало всяке. Були виснажливі дні й тижні, коли я дуже потребувала перепочинку. Але щоразу з новими силами поверталася, і робота мені подобалась. Для мене опорою та підтримкою були колеги (і в школі, і в спільноті програми), які завжди були поруч, вислуховували, давали поради, а також моя менторка, яка підкидувала цікаві ідеї та думки. Комунікація з нею часто допомагала мені зупинитись, порефлексувати, відчути момент тут і зараз.

Про стосунки з дітьми

Стосунки з учнями — це те, про що я дуже переживала на початку. Хвилювалася, чи знайду до них підхід. Я не мала досвіду комунікації з учнями 5-7 класів, 5-класники взагалі здавалися мені дуже маленькими дітьми. Я переймалася, що не вмію з такими спілкуватися, що для мене краще було б мати якісь старші класи. Однак, на моє здивування діти такого віку виявились дуже милими й активними. Здається, нам вдалося налагодити з ними непогану комунікацію. Зараз тішуся, що працюю саме з цими дітьми: хоч вони й потребують багато моєї енергії, але віддача від них колосальна.

Про зарплату вчительки

Без стипендії від програми «Навчай для України» я б на це не погодилась. Бо ні для кого не секрет, що зарплата в молодого педагога дуже мала. І це дуже й дуже прикро, бо як не крути, а це вагомий фактор залучення цінних кадрів у професію. Але зі стипендією мені якраз вистачало на всі нагальні потреби. Тут варто подякувати адміністрації моєї школи, яка змогла знайти бюджетний варіант житла для оренди, а також щирості та щедрості місцевих жителів, які овочами, закрутками й іншими смаколиками ніколи не обділяли.

Щомісячний дохід учасника програми складається із заробітної плати вчителя, яка коливається від 3,000 грн до 7,000 грн (розмір заробітної плати залежить від кількості годин викладання та від школи) та стипендії, що дорівнює 10,000 грн та виплачується за виконання умов участі в програмі.

Про користь програми

Я вважаю для себе цю програму корисною. Як на мене, кожен знаходить у ній якийсь свій сенс, це питання цінностей. Школа теж задоволена співпрацею. Для багатьох учнів вчителі-учасники — це цікавий досвід, часто мотивуючий і підтримуючий.

Для людей, які хотіли б спробувати себе у ролі педагога та лідера, чиї цінності та бачення збігаються з місією організації, «Навчай для України» — хороша можливість і гарний старт для розвитку у сфері освіти. 

Богдан Cтанчук

Я родом зі Львівщини. Отримав диплом бакалавра за спеціальністю «Комп’ютерні науки». До програми «Навчай для України» долучився у 2021 році. До того досвіду викладання не мав, але мав досвід громадської роботи, роботи в ІТ, в продажах і багато волонтерив.

Досвід роботи з дітьми не є обов’язковим для участі в програмі. Ви спробуєте себе у взаємодії з дітьми під час відбору. Також необхідні навички взаємодії з дітьми учасники напрацьовують під час навчально-відбіркового Літнього інституту.

Про мотивацію взяти участь у програмі

Я дізнався про програму з телеграм-каналів із можливостями для молоді. Мені  хотілося робити щось пов’язане з людьми, що матиме позитивний вплив на їхнє життя. Мені здавалося, що я можу легко пояснювати складне, маю різний життєвий досвід і можу ділитися ним із дітьми. Так я подався на програму та став вчителем.

Відбір проходив під час завершення мого навчання на бакалавраті, тож було важкувато. Загалом мої бажання та запити програми збіглися, і мене запросили на Літній інститут. Там я багато навчався, спробував себе на уроках і зрештою отримав роботу вчителем інформатики в Доброславі Одеської області.

STEM-викладачі мають найбільший запит у малих населених пунктах: математика, біологія, хімія, фізика, інформатика та англійська мова.

Про страхи та хвилювання

Звісно, мені було страшно їхати так далеко на тривалий термін, але я ризикова людина: вирішив, що треба це робити, і зробив. Доброслав виявився дуже затишним містечком на Одещині.

Боязко було йти на свої перші уроки, але якось збирався і йшов. Діти мене зустрічали з острахом, але встановлення норм допомагало налагодити взаємодію. Мені дуже пощастило, що я був не один учасник програми у школі: зі мною була Анна Кудрівнова, і ми колосально підтримували одне одного. 

Про ініціативи в межах програми

Першою нашою ініціативою стало впровадження системи організації навчання Google Клас. Це було важко, оскільки в школі приблизно тисяча учнів та 70 вчителів. Але це дало дуже хороші результати. Під час другого року в програмі я реалізував для вчителів системне навчання цифрових інструментів освіти, організовував онлайн-зустрічі з колегами з інших шкіл. А в кінці навчального року ми з Анною Кудріновою за підтримки адміністрації ліцею, програми «Навчай для України» та місцевих спонсорів провели Освітній форум Доброславської територіальної громади для 60 учнів та 40 вчителів.

Про виклики та стосунки з учнями 

Виклики були пов’язані з проживанням, зміною адміністрації в школі, дистанційним навчанням. Спочатку було важко організувати свій час, але згодом я навчився балансувати між роботою та відпочинком. Робота вчителя охоплює дуже багато діяльності поза уроками, а всі ініціативи забирають час та ресурси. Але результати надихають, і учні надихають. Мене також підтримувала менторка й давала дуже багато порад.

Мій дохід зменшився, але я це розумів перед участю. Загалом зарплати й стипендії вистачало, адже вартість проживання й харчування в малих населених пунктах менша, ніж у місті. 

Коли почалася повномасштабна війна, ми перейшли на дистанційне навчання. За перші два роки участі в програмі я пропрацював наживо лише 5 місяців. Після початку вторгнення я повернувся додому у Львівську область і взаємодіяв з учнями онлайн. Зараз, під час третього року в програмі в мене навчання повністю офлайн. 

Стосунки з учнями різні. З деякими я стикаюсь лише під час уроку, але з багатьма бачуся на вулицях, оскільки це малий населений пункт і тут постійно взаємодієш з учнями, батьками й колегами. З частиною вдалося налагодити більш неформальні стосунки для проєктної роботи та спільних ініціатив, як-от форум, поїздка на хакатон, участь у конкурсах тощо.

Про користь програми

Ця програма дійсно дуже важлива для української системи освіти.  Середній вік вчителів в Україні доволі великий, в освіті потрібні й молоді люди. Бо колективи шкіл у малих населених пунктах зазвичай дуже сталі, а нові люди можуть впровадити чи підтримати важливі зміни, привнести свій досвід і бачення.

Це мій останній семестр у програмі. Участь дозволила мені вирости як людині, я став частиною потужної спільноти. Я збираюсь продовжити роботу в освіті, тому знання, здобуті під час програми, мені дуже знадобляться. 

Марія Лабик

Я зі Львівської области. Здобула ступінь бакалавра української філології у Львівському національному університеті імені Івана Франка у 2023 році. Два місяці працювала вчителькою початкових класів, проходила практику у Львівській гімназії, де навчала учнів 7-10 класів, пів року викладала англійську для діток. До програми «Навчай для України» долучилася у 2023 році.

Програма відкрита й для людей, які уже мають досвід. Важливий фокус під час відбору — відкритість до змін, проактивність, інтерес у подоланні освітньої нерівності, рефлексивність та готовність працювати над своїми зонами росту.

Про мотивацію взяти участь у програмі

Я завжди хотіла попрацювати в державній школі, проте добре розуміла, яке велике навантаження на мене чекає. Я хотіла б показати приклад ненасильницького спілкування, дати ту підтримку, яку отримувала свого часу від викладачів, вселити віру в себе, показати, що світ сповнений можливостей і що село — це гарний старт. Проаналізувавши умови участи в програмі, я зрозуміла, що отримаю ту підтримку, яка допоможе мені попрацювати з учнями та якісно розвиватися.

На свою заявку я отримала відмову, оскільки офіційно мала працювати цілий липень і не могла бути присутньою на 100% сесій під час Літнього інституту. Проте моє бажання взяти участь у програмі було сильнішим, ніж бажання залишитися на роботі. Я звільнилася, написала, що готова навчатися, і мене пропустили на наступний етап відбору без жодних гарантій (тобто я могла залишитися і без роботи, і без програми). Усі інші етапи пройшли безболісно, але й не дуже легко, оскільки це тривале та виснажливе навчання.

Про страхи та хвилювання

Був страх, що я занадто молода, недосвідчена, що не пройду. Близькі боялися, бо це Київщина, у країні війна, але підтримували та вірили, що в мене все вийде. Я не боялася переїжджати. 

Зараз я працюю в Пісківському ліцеї «Лідер». Цей заклад я обрала серед двох запропонованих. Я була шокована, бо очікувала побачити маленьке село, маленьку школу, але побачила красивий, добре оснащений ліцей, велике селище, доброзичливу адміністрацію, що підтримує та допомагає.

Про стосунки з учнями та зарплату

Я люблю людей. Ніколи не будую очікувань, тому великих труднощів не було ні з учнями, ні зі вчителями, ні з батьками. Важко реалізовувати індивідуальний підхід приблизно до 170 учнів та будувати з ними стосунки. Я одна, мене не вистачає на всіх, але моєї любові, яка проявляється як мінімум у ненасильницькій комунікації та вірі в кожного учня, достатньо. 

Стипендія повністю покриває оренду житла, оплату комунальних послуг і харчування. Щодо офіційної зарплати молодого вчителя, то це радше волонтерство, на яке, я вважаю, можна погодитися за умови участи в програмі, в іншому випадку — ні. 

Про користь програми

Я беру активну участь у всіх заходах, що відбуваються в ліцеї: організувала тиждень української мови, показові уроки, побудовані на командній роботі, квести школою, допомагала організувати благодійні ярмарки для ЗСУ, шкільні дискотеки, гурток настільних ігор, тематичні п’ятниці, поїздки у Львів, Житомир, Малин тощо.

Програма має більше позитивного впливу, ніж негативного. Вона розвиває лідерські якості, формує навички делегувати, менеджерити, розвиває педагогічні скіли. А найважливішою є спільнота однодумців, яка є, безумовно, невіддільною умовою розвитку та становлення вчителя. 

«Навчай для України» — це не лише про розвиток освіти, дітей і громад. Під час участі ви здобуваєте мʼякі та тверді навички: ефективна комунікація, мислення зростання, турбота про себе, тайм-менеджмент, навчання протягом життя, проєктний менеджмент, лідерство в освіті, педагогіка тощо. Такі навички стануть у пригоді в будь-якій професії.

Поточний набір на програму ось-ось закінчиться: подати заявку на сайті можна до 2 червня.

Читайте також

Від вчителя — до міністра: якою може бути кар’єра педагога

Вчитель майбутнього: як змінюватиметься професія у найближчі 5-15 років

Гранти на бізнес, допомога з роботою та нетворкінг: 15 безплатних можливостей для жінок