Як говорити «ні» та захищати свої кордони без шкоди для кар’єри

Чому вміння відстоювати свої кордони — перше правило виживання в корпоративному (і не тільки) світі, розповідає HR-експертка і кар’єрна консультантка Домініка Іванова-Бекар. І радить, як захищати свої кордони на роботі, щоб не зіпсувати стосунки з колегами.

Чому важливо оберігати свої особисті кордони?

Наші кордони стоять на рубежі нашого особистого простору, життєвих принципів, цінностей та правил. Основний маркер того, що ними все в порядку — це ваше відчуття внутрішнього комфорту.

Кожен інтуїтивно відчуває, коли його кордони порушуються, коли на його територію без запрошення вривається або неквапно заходить непрошений гість і починає нав’язувати свої правила. В контексті роботи такими порушниками можуть виступати колеги й керівництво.

Відстоювати свої кордони дуже важливо, тому що їх порушення викликає у нас негативні емоції і веде до погіршення психологічного стану. Як це відбувається: ви розумієте, що вас використовують, вами маніпулюють, але оскільки відмовляти «не заведено», часто пригнічуєте свої негативні емоції, вибираєте промовчати і потерпіти. Ситуація повторюється, негатив наростає, починають накопичуватися роздратування і злість, потім з’являється депресія, і ось уже шлях для емоційного вигорання відкрито.

Тому вміння відчувати й захищати свої кордони — перше й основне правило виживання в корпоративному (і не тільки) світі.

Звісно, в житті неможливо все передбачити й запланувати. Іноді трапляються форс-мажори, і в таких випадках нормально проявити гнучкість та відгукнутися на прохання про допомогу. Але в цій статті ми поговоримо про те, що робити, якщо ваші кордони порушують регулярно.

Як захищати свої особисті кордони: 5 кроків

На кар’єрних консультаціях я рекомендую пропрацьовувати свої особисті кордони в кілька етапів.

1. Зрозумійте, що вами керує. Подумайте, чому ви вкотре не можете відмовити колезі або відгукуєтесь на прохання керівника зробити вам кави. Що вами керує — бажання бути «хорошим», допомагати іншим, отримати визнання або страх зіпсувати стосунки з колегами і заробити славу «нелояльного» співробітника?

2. Визначте, що для вас неприйнятно. Виходячи зі своїх життєвих цінностей, визначте, що вам точно не підходить і з приводу чого ви не згодні йти на компроміс. Наприклад: робота на вихідних і в святкові дні, понаднормова робота без компенсації тощо. Визначивши це, ви будете готові рішуче відмовити, коли ваш колега або керівник звернеться до вас із такою пропозицією.

3. Тримайте в пріоритеті свої посадові обов’язки. Адже на роботі ваша задача полягає саме в їх ефективному виконанні. Тому в ситуації, коли колега звертається до вас за допомогою, оцінюйте ваше поточне робоче навантаження. Чим воно вище, тим правильніше буде сказати «ні».

Щоб краще організувати роботу й розуміти свої пріоритети, я рекомендую використовувати матрицю Ейзенхауера, її ще називають «матриця важливо/терміново». І коли до вас звернеться колега з проханням допомогти, ви легко зможете визначити, є у вас зараз ресурс для допомоги чи вам потрібно сконцентруватися насамперед на своїх завданнях. У такому разі відмовити колезі буде психологічно легше.

4. Порефлексуйте й визначте, на які маніпуляції з боку колег і керівництва ви «ведетесь». Наприклад, «танете» й не можете відмовити, коли колега звеличує ваші таланти і вміння робити презентації. Або, навпаки, вас беруть «на слабо», сумніваючись у вашому професіоналізмі й працездатності.

Виявили маніпуляцію? Відмінно — ввічливо дайте зрозуміти, що ви це розумієте. Як це зробити? По-перше, не звинувачуйте. Майте ви рацію хоч тисячу разів, людина сама це не визнає, тому не витрачайте енергію даремно. Дякуйте за комплімент і сміливо відмовляйте! Адже те, що ви класно робите презентації, не зобов’язує вас робити чужу роботу. Якщо ж ситуація зворотна — вам кидають професійний виклик — не піддавайтеся на провокацію. Зберігайте спокій і впевненість у собі, відповідаючи в стилі: «Це завдання цілком здійсненне, але зараз я повинна відмовити, оскільки веду інший проєкт».

Або ще приклад з арсеналу колег-маніпуляторів: «У нас у колективі заведено допомагати один одному». У відповідь ви можете спитати: «Хочеш, щоб я зробила за тебе твою роботу? А зарплату й бонуси за неї теж заведено ділити?»

5. Вчіться відмовляти тим, хто намагається порушити ваші кордони. Складно, страшно, не вмієте? Хороша новина: вміння відмовляти — це навичка, яка формується з досвідом, і її можна прокачати.

Як говорити «ні» й не посваритися з колегами

Щоб відмовляти порушникам ваших кордонів і при цьому не зіпсувати стосунки в колективі, досить дотримуватися простих правил.

• Не рубайте з плеча. Відмовляйте спокійно, доброзичливим або нейтральним тоном. Не варто бути різкими й категоричними, бо це може створити непотрібну конфронтацію і спровокувати конфлікт.
• Не виправдовуйтеся. Відмовляйте коротко, без зайвих деталей і вибачального тону, інакше ваше «ні» буде звучати набагато менш переконливо і дасть додаткові психологічні козирі вашому співрозмовнику.
• Вчіться відмовляти без слова «ні»: ця техніка полягає в тому, щоб пом’якшити жорстке «ні», використовуючи фрази-замінники. Так, спочатку подякуйте за звернення, а після цього м’яко відмовтеся від завдання. Наприклад: «Мені приємно, що ви звертаєтеся до мене як до експертки, але все-таки я маю вам відмовити, бо зараз зайнята в іншому проєкті».

• Беріть тайм-аут на роздуми і посилайтеся на об’єктивні обставини при відмові. Людина легше сприймає відмову, якщо розуміє, що для неї є об’єктивна причина. Наприклад, фразою «Я спочатку повинна перевірити свій розклад» ви перехоплюєте ініціативу і отримуєте час, щоб об’єктивно оцінити ситуацію і спокійно відмовити, замість того щоб необдумано погоджуватися на прохання.
• При відмові запропонуйте альтернативу. Наприклад: «Проєкт цікавий, хоча й часозатратний. З огляду на моє навантаження я готова взяти тільки частину ZZZ». Таким чином, виконуючи завдання лише частково, ви не витрачаєте всі свої ресурси. Хорошою альтернативою також буде порекомендувати іншу кандидатуру для виконання задачі.
• Якщо додаткові й несподівані завдання надходять від керівника, зверніться до нього з проханням виставити пріоритетність виконання цих завдань. Таким чином керівник або погодить вам пріоритет виконання і нові терміни, або делегує ці завдання іншому співробітнику.

Пам’ятайте, що вас як професіонала будуть оцінювати не за кількістю прохань, на які ви відгукнулися, а за результатами та якістю виконаної вами роботи.

Тому якщо вас не влаштовує поточний стан справ, не бійтеся прояснити ситуацію і з’ясувати стосунки з колегами та керівником. Робіть це коректно, але твердо. Адже від цього залежить якість вашого життя й успіх вашої кар’єри. Краще мати репутацію людини з принципами, ніж безвідмовного виконавця й жертви, яка не може за себе постояти і не має власної позиції. Тому що останні не роблять успішну кар’єру.

Читайте також

10 корисних порад, як розвинути впевненість у собі

Страх невдачі: як не дати йому зруйнувати ваші плани та кар’єру

Дихайте глибше: чому медитацію варто зробити щоденною звичкою