Трапляються ситуації — в професійному чи особистому житті, — з якими важко впоратися самостійно. В таких випадках радять звертатися до спеціаліста. Але якого? Адже їх так багато: бізнес-тренер, консультант, наставник, ментор, коуч, фасилітатор, терапевт. Хто є хто і чого очікувати від цих фахівців — пояснює Маргарита Котелевець, коуч та старша спеціалістка з розвитку в ЕРАМ Україна.
Практики розвитку та консультування
Коучинг
Це один з методів розкриття людського потенціалу. Коуч не дає прямі поради, але він ставить питання й тим самим допомагає «коучі» (тому, хто звертається із запитом) ухвалити оптимальне саме для нього рішення та скласти власний план. Метафорично коучинг схожий на роботу з гончарним кругом: людина сама створює на ньому свій вибір, завдяки цим «обтесуючим» питанням. Найкращим результатом сесії є поява наміру та енергії, яка спонукає до дії — змінювати, пробувати щось нове.
Коучинг не працює, якщо людину «направили» — важлива особиста мотивація коучі.
Коучинг не передбачає формування тривалих стосунків між коучем та коучі. Залежно від запиту може бути одна або серія годинних сесій (зустрічей). Втім, коуч може підтримувати підопічного як на етапі розробки, так і на етапі реалізації плану. Але пам’ятаємо — коучі робить все самостійно за допомогою свого власного ресурсу. Коуч лише підтримує його на цьому шляху — допомагає усвідомити сильні сторони, по-новому подивитися на свій досвід і використати їх для досягнення цілі.
Серед найчастіших запитів, які я отримую як коуч:
- визначення подальшого напряму професійного розвитку;
- просування себе як фахівця всередині компанії та зовні;
- постановка особистих цілей та цілей для команди, проєкту;
- питання самомотивації (заняття спортом, хобі тощо).
Самокоучинг
Багато коучингових технік можна застосовувати для самостійної роботи. Прекрасно, коли людина може аналізувати ситуацію і те, що відбувається з нею. Але в реальності не так багато людей здатні до самокоучингу, оскільки для цього треба володіти відповідними інструментами і мати достатній рівень усвідомленості та зрілості.
Менторство
У коуча може не бути досвіду в сфері, щодо якої є запит. І за моїми спостереженнями, це навіть на краще, бо інакше коуч може почати «вести» свого коучі, опираючись на свій досвід. Ментор, навпаки, обов’язково має експертизу у сфері, де хоче розвиватися менті. Це про підхід: «Навчи мене робити, як ти». Менті дивиться на ментора і враховуючи його досвід, рекомендації, бачення та план, який вони склали разом, рухається далі.
Наставництво
Цей вид навчання, на відміну від коучингу та менторства, передбачає мінімум самостійності та максимум директивності. Це коли учень буквально стає поруч з досвідченим фахівцем і повторює його дії. Наставництво підходить для ситуацій, коли у людини немає власного досвіду у справі, тому вона бере за основу готову модель роботи іншої людини. Уявімо, до прикладу, перукаря, який покроково показує учню, як створювати ту чи іншу зачіску.
Терапія
Якщо оперувати термінами психології, коучинг працює з дорослою, здоровою часткою особистості. Натомість в психології, чи терапії, робота йде з травмованою частиною. Мова про випадки, коли людина не може впоратися з тривожністю, руйнівними почуттями провини, страху тощо. Такі, на жаль, є в кожного з нас. Разом з терапевтом можна розібратися, чому ми занурюємося у ці стани й навчитися з ними жити.
Тренінг
Цей вид взаємодії допомагає сформувати знання чи вміння, які можна використати в майбутньому. Наприклад, на тренінгу людина, яка переходить на нову позицію в компанії, може зрозуміти, що належить до кола її нових обов’язків, що з цього вона вже може робити та як їй це вдається. Зокрема, з останнім допоможе зворотний зв’язок від тренера та інших учасників тренінгу.
Фасилітація
Крім особистого, коучинг може бути також командним та груповим. Груповий передбачає, що у людей немає спільної мети, натомість учасники командного пов’язані загальною ціллю. Фасилітація — це один з інструментів групового коучингу, коли треба визначити правила комунікації, взаємодії, мету тощо.
Консалтинг
Цей вид обирають, якщо потрібно оперативно розв’язати проблему. В такому випадку простіше отримати консультацію відповідного фахівця, аніж намагатися розібратися самостійно. Зворотний бік медалі — не отримавши власний досвід, у майбутньому можна знову зіткнутися з тією ж проблемою.
Одна проблема — різні рішення
Усі вищезазначені методи дієві, і обирати треба, спираючись на ваш запит. Розгляньмо на прикладі конкретної ситуації:
Проблема: в команді упала мотивація.
Варіанти рішень: Якщо вам потрібен готовий план дій, як підвищити мотивацію співробітників — замовляйте консалтинг. Якщо хочете самостійно скласти такий план — звертайтеся до коуча. Якщо бракує знань, як підвищувати мотивацію, — записуйтеся на тренінг. А якщо в цій ситуації ви більше думає про себе і свої переживання, вам здається, що команда вас не сприймає — тоді краще йти до психолога на терапію. Тобто ситуація одна (впала мотивація), але шляхи вирішення (фахівці) можуть бути різними.
Ознаки професійного коуча
Мені найбільше подобається коучинговий підхід, адже він дозволяє розвиватися більш усвідомлено. Та як з-поміж великої кількості спеціалістів, які називають себе коучами, вирізнити професіонала та ще й обрати «свого»? Для цього є кілька критеріїв:
- Наявність спеціальної освіти. Коучингу поки не вчать у вишах, але є курси і школи, які готують таких фахівців в одному з напрямів: бізнес-коучинг, кар’єрний коучинг, life коучинг тощо. Якщо спеціаліст працює у всіх напрямах одночасно, це виглядає сумнівно.
- Наявність міжнародної сертифікації ICF. Це свідчення того, що інструменти, з якими працює коуч, ефективні, він вже має понад 100 годин практики та пройшов сертифікацію. Не соромтесь поцікавитися, скільки годин напрацював ваш коуч.
- Конфіденційність. Як і в терапії, вся інформація в коучингу має лишатися конфіденційною і не виходити за рамки зустрічі. Перед початком співпраці з коучем, у вас може бути установча зустріч, на якій ви проясните запит, пройдете тест, обговорите правила тощо.
- Особистість. Коуч може бути професіоналом, але не підійти вам за особистісним типажем. Це нормально: як і в будь-якій іншій справі, потрібно знайти свою людину, тобто ту, з якою вам комфортно спілкуватися.
До речі, світові компанії у роботі з командою зараз також часто використовують коучингові практики. Цей підхід допомагає людям розкриватися та відчувати свої сильні ресурсні сторони краще, ніж директивний. Тому тим, хто мріє про лідерство, варто звернути на це увагу.
Готові надсилати своє резюме?
Обирайте одну з крутих вакансії у нас на сайті — і вперед 👉
ВакансіїЧитайте також
Особистий досвід: три історії про роботу з менторами
Як знайти ментора? Покрокова інструкція від Анни Мазур
Ймовірно, вам не потрібен наставник
Клас, дякую за статтю, нарешті стали зрозумілими відмінності між коучем, ментором та наставником!
Катерино, вітаємо!
Раді, що вам сподобався матеріал 😍
клас!
мені теж сподобалась!