Гнутися, але не зламатися: про гнучкість людей та бізнесу під час війни

Привіт! Я Таня Пилипчук, засновниця та CEO платформи саморозвитку для жінок «Пошуршимо?». Так я представлялася до 24 лютого 2022 року, а тепер додаю: дружина добровольця в лавах ЗСУ та мама 11-місячного синочка в евакуації. Сьогодні хочу поділитися з вами своїми роздумами про гнучкість людей та бізнесу, адже її значення під час війни — надважливе.

Мені дуже подобається фраза: «Усі ми в різних умовах, але всі — в умовах війни». Дійсно, ми зараз рухаємось в одному напрямку, хоча кожен — своїм шляхом. Тож я не буду писати про те, як змінилися наші життя з початком війни, бо ви й самі це знаєте. Натомість спитаю про таке: а чи змінилися ви особисто? Чи ви радше опираєтесь змінам, намагаючись потерпіти, поки все не закінчиться? Іншими словами — чи готові ви бути гнучкими?

Гнучкість — це спосіб виживання в період турбулентності

Щоб не зламатися від поривів сильного вітру, дерево має бути настільки ж гнучким, наскільки міцним є його коріння. Так і людина, маючи стійкі життєві переконання й цінності, може адаптуватися до будь-яких умов, навіть до війни. Тому саме зараз час подумати про те, наскільки ми готові бути гнучкими: вчитися нового, шукати різні шляхи розв’язання проблем, знайомитися з новими людьми й загалом змінюватися. Бо той хто не змінюється, зависає у світі, якого вже не існує. У нас нова реальність. Тож і ми маємо стати новими. І ось чому.

Нове середовище — нові правила. Можна спробувати натягнути старі правила гри на абсолютно нову реальність, але з таким підходом вас надовго не вистачить. Натомість щойно ви приймете той факт, що зараз усе буде по-новому — побут, оточення, звички, робота, спілкування, — відразу стане легше дихати. Дайте собі простір для імпровізації та пізнання, припиніть вимагати від себе максимальної чіткості й продуктивності та просто почніть потихеньку вивчати своє нове життя

Щойно чоловік пішов у військкомат, а сина вивезла в безпечне місце, я зрозуміла: як раніше вже не буде. Після цього дійсно стало легше. Я знаю, що як мама, дружина бійця та власниця бізнесу я просто не можу не бути гнучкою. Бо інакше ця формула не працює.

Змінюватись і вчитись — невідворотні процеси. Скільки б вам не було років, який би досвід ви не мали, адаптація та навчання — основа нашого виживання. Нові професії, мови, навички, люди — це ваші ключі до внутрішнього росту. Адже все старе рано чи пізно втрачає актуальність. Що швидше ви зрозумієте, що змін не уникнути, то легше вони будуть вам даватися.

Що сприяє нашій внутрішній гнучкості?

• Відмова від перфекціонізму. Скажіть «ні» ідеальності та просто робіть, не вимагайте від себе мегапродуктивності чи надрезультатів. Якщо ви зробили бодай частину завдання — похваліть себе. Раптом щось не вдалося — просто рухайтесь далі без докорів сумління. Ми тільки вчимося жити в нових умовах.
• Навчання. Якщо вас обмежує відсутність знань (мовних чи професійних), саме час їх здобувати. Вчитися зараз — це убезпечувати себе в майбутньому. А якщо це здається вам не на часі, знайдіть людей, які вас підтримають. 
• Самопізнання. Рефлексія та самоаналіз дають відповіді на стратегічні питання про своє життя: що я відчуваю, чого хочу, що можу робити зараз? Розуміння себе дозволяє побачити життя після війни й почати рухатися до нього вже. Як на мене, це більш продуктивний підхід, ніж зависати в часі й керуватися стратегією «протриматися ще 2 тижні».
• Віра в себе. У кожного зараз свої виклики: хтось намагається вижити, і дай Боже, щоб усім це вдалося; хтось боронить країну, вперше взявши зброю до рук; хтось залишився наодинці з дітьми чи став єдиним годувальником сім’ї, а хтось усіма силами намагається втриматися на роботі чи врятувати бізнес… Без віри у свої сили, м’якого ставлення до себе та підтримки такі серйозні виклики здолати нереально. Будьте певні: ми всі досить сильні, щоб це пройти. Війна закінчиться, і ми станемо ще сильнішими. 

Як бути гнучким в бізнесі?

1. Чітко й адекватно оцінити поточний стан справ і свої нові цілі. Порахувати фінанси, спрогнозувати песимістичний і реалістичний сценарії на кілька місяців вперед, зрозуміти, що для вас є зараз головним, і відмовитися від другорядного. Наприклад, я зрозуміла, що моє завдання №1 як власниці бізнесу — врятувати команду й будь-що забезпечити виплати заробітних плат і податків. Це стало моєю новою ціллю, і ми з командою активно над цим працюємо. 

2. Визначитись, якою зараз є ваша роль. Нові умови можуть вимагати кардинальних змін: цільової аудиторії, місії компанії, продукту чи послуг, які ви пропонуєте. Подумайте, в чому зараз ви будете найбільш ефективні й корисні. Ми в «Пошуршимо?» з перших днів війни зрозуміли, що будемо триматися своєї місії: підтримувати українських жінок, тільки тепер в умовах війни. Для цього ми запустили безкоштовну програму «Життєстійкість», в якій взяли участь понад 5000 жінок, а також програму підтримки «Пошуршимо +1», у рамках якої можна отримати безкоштовний доступ до будь-якого майстер-класу на нашій платформі на вибір.  

3. Вести прозору комунікацію з клієнтами, партнерами та командою. Це допоможе відмовитися від неактуальних домовленостей, зрозуміти свій підхід до продажу під час війни, а також дасть розуміння, що ви всі разом у ці складні часи — і працівники, і клієнти, й партнери.

4. Бути відкритим для нових форматів роботи. Важливо не звужувати собі горизонти, пробувати різне та навіть розглядати те, чого ви не робили раніше. Наприклад, через те, що рівень платоспроможності наших клієнтів упав, ми почали активно шукати варіанти для нових колаборацій, подавати заявки на гранти і вже маємо одну значну перемогу — отримали грант Erasmus for Entrepreneurs, що дозволяє покривати частину витрат. 

«Якщо ти знаєш заради чого, то можеш витримати майже будь-яке як». Цю фразу Ніцше я прочитала в книзі Віктора Франкла «Людина в пошуках справжнього сенсу»  років 10 назад і не зовсім зрозуміла тоді її сенс. Бо в нормальному житті це було якось відірвано від реальності. А в умовах війни ці слова набули геть іншого забарвлення й глибини. І зараз я щиро вірю, що кожен має силу гнутися в період турбулентності, щоб не зламатися. І ми все зможемо!

Читайте також

ФОПи в умовах війни: що з пільгами від держави та роботою за кордоном

5 порад, як бізнесу спілкуватися з клієнтами з-за кордону під час війни

«Поки зі мною ноутбук, я завжди матиму роботу». Історії фрилансерів в еміграції