Робота, яка раніше викликала інтерес, перетворилася на низку сірих буднів? Досягнення не радують, колеги дратують, а складні завдання викликають страх? Можливо, у вас синдром професійного вигорання. Це серйозне і небезпечне «захворювання», від якого сьогодні не застрахований ніхто. Як розпізнати у себе вигорання, як його попередили та «лікувати», розповідає Оксана Пацеля, бізнес-тренерка, коуч і консультантка з побудови кар’єри.
Що таке професійне вигорання
Професійне вигорання — це виснаження емоційних, розумових і енергетичних ресурсів людини, яке розвивається на тлі сильного хронічного стресу в роботі. Виявляється повною втратою інтересу до професійної діяльності і відчуттям безглуздості подальшого розвитку, відсутністю сил і бажання займатися діяльністю, яка нещодавно була по-справжньому цікавою.
Найбільша небезпека в тому, що розвивається цей синдром поступово, не квапливо, день за днем. Якщо ігнорувати його перші ознаки, то почуття задоволення від добре виконаної роботи ставатиме все меншим, а бажання покинути раніше улюблену діяльність буде стрімко збільшуватися.
Чим довше людина накопичує внутрішнє напруження, тим яскравіше проявляється вигорання. Самостійно справитися з синдромом, що проявився в повну силу, людині практично нереально. І замість гордості за успішну професійну кар’єру, з’являється відчуття спустошеності і втраченого часу. Тому пряма відповідальність кожного фахівця — відстежувати у себе подібні симптоми і вживати необхідних заходів на ранніх стадіях.
Як розпізнати синдром професійного вигорання: 10 симптомів
- Хронічна втома. Стан постійного недосипання. Особливо яскраво проявляється вранці, коли, тільки прокинувшись, ви не відчуваєте, що відпочили.
- Зниження працездатності. Завдання, які раніше виконували легко і швидко, вимагають більше часу і додаткових зусиль для пошуку рішень. Стає складніше переключатися між різними завданнями. Незаплановані завдання викликають сильний стрес і агресію.
- Часте фізичне нездужання: постійні головні болі, застуда, ломота в тілі, хронічні захворювання. Людський організм дуже розумний. Коли рівень напруги в тілі зашкалює, хвороба служить сигналом, що час зупинитися. Якщо ці сигнали ігнорувати, вони ризикують перерости в серйозні захворювання.
- Втрата ентузіазму в роботі. Відсутність інтересу до завдань і професійних питань, які раніше по-справжньому захоплювали і давали відчуття глибокого задоволення.
- Збільшення кількості та якості помилок: від незначних похибок до серйозних недоробок. Це пов’язано зі збільшенням неуважності, відсутністю сил для концентрації. Доведено, що у людини з синдромом вигорання сповільнюються розумові здібності.
- Страх перед нововведеннями. Замість того, щоб викликати інтерес і цікавість, інноваційні рішення лякають. Вивчення нових підходів і методів розглядається через призму критики. Для впровадження чогось нового потрібна енергія. При вигоранні необхідна енергія просто відсутня. Тому все нове лякає, і людина автоматично включає захисну реакцію у вигляді внутрішнього спротиву.
- Підвищена дратівливість, що переростає в часті спалахи гніву. Агресія може проявлятися в ставленні до колег, робочих процесів, своїх завдань, компанії, ринку в цілому.
- Зменшення кола соціальних контактів. Скорочення контактів з існуючим оточенням і уникнення нових, навіть дуже корисних, знайомств.
- Песимістичні настрої в діяльності. Відсутність оптимізму щодо власного професійного розвитку. Глибока байдужість до даної сфери.
- Втрата сенсу в тому, що робите. Часто розчарування в самій професії. Бажання повністю змінити напрям діяльності, навіть якщо присвятили йому більшу частину життя.
Якщо ви виявили у себе хоча б один з перерахованих вище симптомів, це може свідчити про початкову стадію синдрому.
Якщо ж виявили відразу кілька — можливо, у вас вже професійне вигорання. У цьому випадку важливо якомога швидше виявити причини і вжити необхідних заходів. Інакше найближчим часом зростаюче внутрішнє невдоволення може зруйнувати навіть найуспішнішу кар’єру.
Пам’ятайте, вигорання — поступовий процес. Проявляється не відразу. Часто людина сама не в змозі розпізнати симптоматику. Продовжує затримуватися на роботі для старту або завершення робочих проєктів, рішення «життєво важливих» і нагальних питань, продовжує обмірковувати робочі питання за межами офісу. І своїми діями руйнує власну кар’єру.
Не забувайте, що у нас є ще телеграм-канал, де ми щодня оновлюємо вакансії, ділимось новинами та статтями!
Підписатися
Хто схильний до професійного вигорання
Вважається, що до вигорання найбільше схильна вікова категорія 28-42 роки, коли у людини відбувається переоцінка цінностей і пріоритетів. Та темп сьогоднішніх змін настільки високий, що ситуація підвищеного стресу і швидко мінливих умов робочого середовища стала звичною в кожній сфері.
Тому «вигоріти» сьогодні можна на будь-якій роботі, будь-якій посаді і в будь-якому віці.
Основні причини вигорання на роботі і як рятуватися
Розглянемо найбільш поширені причини, що викликають вигорання, і підберемо «противірусні» дії.
Відсутність можливості або невміння скидати накопичені негативні переживання
Що робити:
- Підберіть свої практики емоційної розрядки. Щодня дотримуйтесь емоційної гігієни і звільняйтеся від складних переживань (наприклад, за допомогою техніки виписування негативу на папері або «змивання» поганих емоцій з рук під струменем води).
- Піклуйтеся про своє здоров’я. Підберіть свій збалансований раціон харчування. Ведіть активний спосіб життя і підтримуйте фізичну форму. Спорт, прогулянки на свіжому повітрі, фізичні навантаження повинні стати must have у вашому розкладі. Повноцінно відпочивайте. Поважайте здоровий сон, обідні перерви і вихідні дні.
Доведено, що люди, які приділяють увагу своєму здоров’ю, менше схильні до вигорання. У них достатньо енергії на фізичному рівні, щоб впоратися із зовнішніми несприятливими факторами.
Рутина і монотонність, прості завдання, відсутність новизни
Що робити:
- Постійно ускладнюйте завдання, підвищуйте власну планку. Нові посильні виклики викликають почуття інтересу і бажання розвиватися далі.
- Усвідомлено занурюйтесь в стан потоку в діяльності.
- Вивчайте і впроваджуйте нові підходи і методики в своєму напрямі. Постійно займайтеся самоосвітою. Впроваджуйте сучасні інструменти для виконання своїх завдань. Виділіть у своєму щотижневому графіку обов’язковий час для вивчення нового: статті, семінари, вебінари, книги тощо. Після кожної нової порції отриманої інформації запишіть відповіді на питання:
- що з того, що я дізнався, може бути корисним в моїй діяльності / діяльності моєї команди?
- яким чином і в яких завданнях я можу це застосувати?
- з ким із моїх колег поділюся новою інформацією та новим досвідом?
- Щоб вивчення нового не переросло в процес заради процесу, кожен місяць підводьте підсумки:
- що нового я вивчив і впровадив в своїй роботі?
- що можна поліпшити?
Робота в неробочий час
Людина затримується пізно ввечері, нехтує обідніми перервами, бере роботу на вихідні. Навіть якщо це дуже улюблена робота, подібний режим — прямий шлях до вигоряння.
Що робити:
- Створіть і підтримуйте свій work-life balance. Навіть якщо ви ідеально впораєтеся з іншими ознаками синдрому, але не будете підтримувати баланс між роботою та особистим життям — ризикуєте знову зустрітися з вигоранням. Чітко розмежуйте професійне й особисте життя. Розділіть робочий і особистий час і простір. Уникайте роботи в неробочий час. Мінімізуйте, а краще повністю уникайте роботи (і навіть думок про неї) в вихідні, святкові та відпускні дні.
Безневинні, на перший погляд, пару годин після роботи можуть легко трансформуватися в затяжну робочу добу. І зовсім непомітно стати причиною фізичної і емоційної втоми.
Занадто жорстке стресове конкурентне середовище
Коли людина не встигає набути впевненості в постійних оновленнях, як наслідок — виникає бажання все кинути.
Що робити:
- Відзначайте кожне досягнення. Практикуйте мистецтво маленьких кроків. Це допоможе підтримувати здорову самооцінку і збільшить вашу впевненість у своєму професіоналізмі. Створить здоровий імунітет проти залежності від зовнішнього підтвердження.
Внутрішні суперечності
Що робити:
- Проведіть аналіз на наявність внутрішньоособистісного конфлікту зі своєю діяльністю і цінностями компанії, де працюєте. Їх невідповідність також викликає сильний стрес. І може стати причиною втрати інтересу до самої діяльності.
Зміна пріоритетів у житті
Наприклад, замість кар’єри на перше місце вийшла сім’я або інші цінності.
Що робити:
- Визначте свої особистісні цінності. Розставте пріоритети. Перебудуйте робочу діяльність з урахуванням пріоритетних цінностей. У деяких ситуаціях краще взяти творчу відпустку і приділити час і увагу тому, що має першочергове значення.
Відсутність інших інтересів. Життя за схемою «дім — робота — дім»
Що робити:
- Займіться всебічним розвитком. Розвивайтеся в інших сферах. У вас повинні бути інтереси за межами професійної діяльності. Не має значення, що це буде: інше професійне спрямування або хобі для душі.
Відчуття безглуздості своєї діяльності
Що робити:
- Постарайтеся знайти СЕНС своєї діяльності. Знайдіть свої НАВІЩО і для КОГО. Подумайте, яку користь приносить ваша робота людям, суспільству, країні, планеті в цілому.
Як попередити повторне вигорання на роботі
Згідно з дослідженнями, синдром вигоряння сам по собі не зникає. Потрібні активні дії для його лікування. До того ж, позбутися раз і назавжди цієї недуги неможливо. Завжди існує ймовірність повторного розвитку або посилення його прояву. Тому вкрай важливо усвідомлено підходити до питання профілактики, застосовувати техніки саморегуляції і самовідновлення для попередження вигорання.
Дотримуйтесь цих простих рекомендацій. Ставтеся уважно до свого фізичного і емоційного стану. Будьте сповнені енергії й щасливі в своїй діяльності. Горіть та не вигорайте!
Шукаєте роботу, на якій вам не загрожує вигорання?
Маємо безліч цікавих вакансій у креативних індустріях, освіті, ІТ-компаніях, громадському секторі тощо.
ВакансіїЧитайте також
Не лише робота: 10 ідей корисних хобі від команди Happy Monday
Як я пройшла шлях від вигорання до роботи своєї мрії
Робота 24/7: історії трьох героїнь, які працюють понаднормово
Дякую, Оксано, за влучні поради стосовно емоційного вигорання, прочитала і побачила себе. Не буду сильно багато описувати, на одній фірмі я пропрацювала майже 13 років бухгалтером, економістом. Довго всим нила, як мені погано на цій роботі і т. п.,шукала причину звільнитися, та звільнилась з другої спроби з великим скандалом, зпаливши в лісі все, що відносилось до бухгалтерії. Так склались обставини, що із січня цього року, я на обліку в центрі зайнятості, і у мене зникло бажання працювати, а ще мені іноді сняться сни, що я прошусь на роботу, з якої так довго хотілось звільнитися. Так що, я з власного життєвого досвіду знаю, що це таке, емоційне вигорання!!!
цілком розумію. ситуація схожа,я також бухгалтер, на стадії, наступної заяви про звільнення,але зі страхом, що не знайду більше роботи....