Програміст чи спікер? Як ІТ-спеціалісту підготуватися до публічного виступу

Навіщо програмісту йти у спікери та як доступно пояснити складну технічну тему за короткий час? Своїм досвідом публічних виступів та порадами діляться фахівці ІТ-компанії AMC Bridge, яка 23 жовтня проведе в онлайні щорічну ІТ-конференцію D3D — Demystifying 3D Development.

Кирило Назаров

Technical Expert, AMC Bridge

Вперше з технічною темою я виступив у 2015 році, вже під час роботи в AMC Bridge. Директор мого департаменту запропонував розповісти колегам про технологію, яку ми використовували — бібліотеку для геометричного моделювання в CAD. На той момент я був ще джуніором, але працював із бібліотекою майже рік і мав багато досвіду та свіжих прикладів, тож мені довірили цей виступ. Здається, я провів його доволі спокійно. Думаю, цим я завдячую своєму досвіду роботи з цією технологією і досвіду виступів на нетехнічні теми.

Після цього я провів ще декілька внутрішніх презентацій в компанії, а наступним кроком став виступ на тему сплайнів під час нашої першої конференції D3D. Тоді я не на жарт розхвилювався: аудиторія менш знайома, а відповідальність більша. Але я отримав багато запитань під час та після презентації. І зрозумів, що найкращий відгук аудиторії — коли Q&A сесія продовжується під час нетворкінгу.

Попри всі хвилювання мені подобається виступати. Це завжди цікавий досвід. Навіть, коли роблю це в бозна-який раз.

Публічні виступи мають багато переваг. Наприклад, допомагають вам бути на видноті в команди, компанії або загалом у спільноти розробників. Дають мотивацію та можливість краще дослідити тему, з якою ви працюєте. А інколи — поглибити свої знання в темі, яку тільки вивчаєте. Тому, як на мене, це навчальний процес і для слухачів, і для доповідача.

Як зрозуміти, що спікерство — це для вас? Найкращий спосіб — спробувати. Я би радив починати з тем, якими ви вже добре володієте та перевірили на практиці. 

Аби перший досвід був позитивний, поговоріть на обрану тему з друзями або колегами, проведіть невелике дослідження на форумах. Так ви зрозумієте, наскільки тема «гаряча» для вашої цільової аудиторії. Тема цікава й люди хочуть про неї послухати? Це гарний знак, що треба готувати виступ.

Як доступно говорити на технічні теми?

З мого досвіду, більшість речей можна пояснити простими словами. Але треба визнати, що іноді це працює лише для поверхневого вступу в складну тему. Та це й нормально, адже в більшості виступів головне — дати загальну інформацію про предмет і допомогти людям ним зацікавитись. У таких випадках не раджу вдаватися в складні технічні деталі. Натомість краще замінити їх на цікаві приклади та дати слухачам підказки, що робити, якщо вони хочуть дізнатись більше. 

Одна з найбільших проблем у такому разі для мене — вирішити, які деталі можна пропустити. Адже багато технічних тем або неможливо, або дуже складно вмістити в одну презентацію. Тому потрібно виокремити головні частини, про які ви хочете розповісти. Якщо бачите, що у вас надто багато інформації для одного виступу, спочатку розкажіть щось простіше або важливіше. Якщо аудиторія зацікавиться, проведіть ще одну презентацію, де викладете те, що довелося вирізати раніше.

Якщо ж ваша ціль — розповісти про складні технічні деталі аудиторії, яка добре обізнана в темі, я би радив фокусуватись не на структурі, а на матеріалі. Завдання тут — покрити якомога більше питань, що можуть виникнути у слухачів.

Поради для підготовки презентації

Структура 

Зазвичай я роблю презентації приблизно на 40 слайдів, які розподіляю на декілька частин: вступ, основна інформація, приклади/демо і завершальна частина. Визначаю, скільки часу потрібно на нескладні пункти, а решту віддаю складнішій основній частині. Проте цей процес завжди ітеративний. Щоразу, як сідаю робити презентацію, я щось видаляю або додаю, аж поки презентація мене влаштує і вкладеться в одну годину.

Зберігаємо увагу 

Я намагаюсь не робити презентацію надто складною, бо це призводить до втрати уваги. Іноді додаю цікаві приклади або відступи від основної теми. Наприклад, розповідаючи про якусь технологію в 3D-графіці, можна продемонструвати, як її використовують в іграх. Це цікавіше, ніж показувати просто абстрактні приклади. Коли готуюсь до презентації, я також нерідко шукаю презентації інших людей на схожу тему. Це допомагає мені зрозуміти, що робити (або не робити) в моїй.

Ілюстрації та демо

Професор Тадаші Токіеда якось сказав, що в математиці, зокрема в геометрії та топології, дуже важливо вміти малювати, щоб візуалізувати свої думки. Я майже завжди роблю презентації про геометрію і геометричне моделювання, тому ілюстрації для мене — вкрай важлива річ. У більшості випадків одна ілюстрація краща за будь-яку кількість слів. Рідше можу використати демокод — він допомагає показати, як можна просто зробити складну річ.

Взаємодія зі слухачем 

Під час підготовки я дивлюсь на кожен слайд із питанням: «Чи можу я зробити цю інформацію цікавішою?». Якщо бачу можливість для взаємодії з аудиторією, то, швидше за все, нею скористаюсь. Наприклад, якщо є гарний привід — поставлю питання аудиторії або спитаю їхню думку. Якщо приводу немає, то не намагатимусь насильно додати взаємодію там, де не варто.

Підготовка

Проведіть кілька репетицій — наодинці та з колегами, які входять у вашу цільову аудиторію. Так ви дізнаєтесь, які питання потрібно допрацювати, та, можливо, отримаєте ідеї для доповнень. Повірте, кожна репетиція — ваш левел-ап як доповідача.

Олександр Синяков

Director of Engineering Department, AMC Bridge

Ще у старших класах я захоплювався розробкою ігор, а мій перший комерційний досвід у програмуванні припав десь на закінчення школи–перший курс університету. Я вивчав програмування на прикладній математиці, цікавився графікою, С++ та low-level програмуванням. У 2009 році прийшов у AMC Bridge на позицію С++ розробника, де мої знання виявились дуже цінними для розробки CAD-систем. Загалом я мав справу з багатьма завданнями, які на той момент були в цій компанії — розробка, пов’язана з фізикою, low-level програмування, архітектурні рішення тощо.

Перший досвід технічного спікерства я отримав у 2011 році. Тоді вийшов новий стандарт C++, і я захотів провести двогодинний внутрішній семінар для нашої команди, щоб показати, як оновлення змінило написання коду. На кожному слайді зробив таблицю з двома колонками: в одній — старий код, в іншій — новий, тому було чітко видно, чому новий стандарт С++ більш ефективний та безпечний за попередній. Я отримав класні відгуки від колег, а перегляди презентації на SlideShare мене просто вразили: там було 30000+ переглядів.

У якийсь момент у компанії з’явилась ідея створити конференцію, де б усі наші колеги могли підсумувати свої знання та презентувати їх іншим. Так з’явилася конференція D3D — Demystifying 3D Development. Оскільки AMC Bridge спеціалізується на розробці інженерного програмного забезпечення, то фокус конференції був однозначний — комп’ютерна графіка. Згодом ми розширили тематику, додавши суміжні теми: фізика твердого тіла, виявлення зіткнень, робототехніка, AR/VR, 3D-друк. 

Мотивація у всіх спікерів одна: підсумувати свої знання та поділитись ними з іншими.

Буду відвертим: моє бажання виступати публічно було й залишається мінімальним. Але я хотів підсумувати знання, які отримав при програмуванні фізики твердого тіла, тому одразу ж виступив на першій конференції і присвятив доповідь collision detection — виявленню зіткнень. 

Звісно, просто неможливо було за одну доповідь розповісти все, що я знав. Але за годину вдалося поділитися з аудиторією найважливішим з того, що я напрацьовував довгі місяці, а якщо дивитись ширше, то й роки. Тож я був дуже задоволений. Цей виступ навіть підштовхнув мене написати цілий навчальний курс для Trainee-розробників AMC Bridge. Це лабораторні роботи, в яких початківці пишуть Mesh Editor. Пройшовши цей курс, Trainee стають Junior-розробниками.

D3D — це як міні-Siggraph (всесвітньо відома конференція з комп’ютерної графіки та інтерактивних методів — прим.ред.). Зрештою, інших таких конференцій в українському ІТ і досі немає. На D3D можна дізнатись про інструменти та технології, що допомагають нам ефективніше створювати ПЗ для інженерії: авіа- та машинобудування, архітектури та будівництва, робототехніки. Також вони будуть корисні тим, хто працює в геймдеві, фінансових та healthcare-проєктах, і загалом усім, кому цікаві технології та інженерія.

Цього року онлайн-конференція D3D 2021 Live відбудеться 23 жовтня, початок — о 10:30. Рівень експертів — від Middle до Senior, Technical Expert та Technical Project Manager. 

На конференції ви:

• дізнаєтесь, як з нуля розроблялась багатопотокова система візуального програмування для 3D-моделювання;
• розглянете технологію Implicit-моделювання, її особливості та використання в сучасних CAD;
• почуєте про різні підходи до створення цифрового зображення реального об’єкта та про те, яке майбутнє чекає на геометричне моделювання;
• дізнаєтесь, які покращення отримають розробники від п’ятої версії ігрового рушія Unreal Engine; 
• зрозумієте, що таке PLC, як він вписується в моделювання промислових роботів та як його програмувати;
• почуєте про сучасні вебтехнології, що дають можливість реалізувати додатки, які за своєю продуктивністю здатні конкурувати з десктоп-версіями.

Читайте також

Публічні виступи: як підготувати промову та впоратись із хвилюванням?

Вхід за лінком: 24 інструменти, щоб організувати онлайн-івент

8,5 антипорад, як зверстати презентацію