Незручні моменти в розмовах з іноземними колегами: через війну, релігію, мову тощо

Мене звати Юлія Жихарева, Product Designer в IT-команді NIX. Останні три роки я працювала з фахівцями зі США, Індії, Китаю, Ізраїлю, Великої Британії, Сербії, Японії та скажу, що успіх мультикультурної команди суттєво залежить від якості комунікації, зокрема неформальної. Але дуже важливо враховувати контекст співрозмовника, інакше навіть простий small talk може погіршити стосунки.

Скажу чесно: мені це не завжди вдавалося. Ба більше — я розпитала своїх українських колег і виявила, що в багатьох виникали труднощі з тим, як спілкуватися з іноземцями. У цій статті я зібрала кілька прикладів незручних моментів та як мені чи колегам вдалося впоратися з цими ситуаціями.

Приклад №1. Тема війни в Україні

На одному проєкті я взаємодіяла з хлопцем із Китаю. Коли він дізнався, що я українка, одразу запитав: «‎О, так ти зараз у росії?». Першою моєю реакцією був шок. Я не знала, як поводитися. На допомогу прийшов етикет. Я видихнула, порахувала до десяти, «‎вимкнула» емоції та пояснила: «‎Україна та росія — різні держави, зараз ми воюємо, бо росія напала на Україну. Поки що я живу в Естонії, бо вдома небезпечно». А потім м’яко перейшла до обговорення роботи, і більше до теми війни ми не поверталися.

Ця історія показує нерозуміння українського контексту іншою людиною. Але як професіонали ми маємо коректно реагувати на незнання іноземцями нашого контексту. 

Співрозмовник навряд чи хотів вас образити, тож вдаватися до хейту у відповідь — хибний шлях.

З іншого боку, можна й самому опинитися в ситуації, коли не знаєш, які теми чутливі для громадян іншої країни і як спілкуватися з іноземцями, не образивши їхні почуття. Тому раджу до початку роботи з іноземцем почитати, що зараз відбувається в його країні. Там можуть бути війна, революція, політична криза тощо. Якщо ви не знаєте, як місцеві переживають ці події, краще уникайте згадок про них, завжди можна знайти інші теми.

Приклад №2. Тема LGBTQ+

У знайомої стався конфуз, коли до командної онлайн-зустрічі долучилася нова людина з боку клієнта. Її ніхто не представив, камера вимкнена, Zoom-профіль підписано іменем Fernanda. Тож коли людина не відреагувала на фразу “‎Welcome to the team!”, моя колега перепитала інших: “‎Maybe she has her mic off?”. У цей момент чоловічий голос запитав: “‎Are you talking to me?”. Виявилося, що це трансгендерна людина.

Моя колега перепросила й повернула це на жарт: мовляв, їй треба дізнатися більше про імена в Бразилії (звідки родом Fernanda). Завдяки публічному вибаченню та легкому висміюванню власної помилки обійшлося без конфлікту. 

Коли ви дізнаєтеся про особисте життя колег щось незвичне для вас, намагайтеся бути толерантними. Сучасний світ вимагає від нас позбутися стереотипів. Особливо якщо йдеться про роботу в міжнародних командах. 

Ми маємо бути на одній хвилі з демократичним суспільством, де все, що стосується спільноти LGBTQ+, — нормально.

Тому одностатеві шлюби, полігамні стосунки й інші моменти чийогось особистого життя не мають бути приводом для докорів чи насмішок. Наприклад, якщо колега збирається змінити стать або гендер, можна привітати зі сміливим кроком та висловити надію, що так людина почуватиметься краще.

Приклад №3. Привітання з 8 березня

Одного разу колега привітав із 8 березня колежанок із Великої Британії. А вони у відповідь образилися: на їхню думку, цим привітанням він показав, що вважає їх слабшими й нижчими за себе.

Хлопець підійшов до розв’язання проблеми комплексно. Передусім попросив вибачення: написав лист, де пояснив, що не хотів нікого образити, що поважає жінок і підтримує рівноправ’я людей незалежно від статі. Так він «‎загасив пожежу» й показав, що не мав жодних поганих намірів. А далі була тривала робота над помилками: він тримав у голові цю ситуацію та підтримував більш офіційний тон у робочій комунікації.

Чи є якась однозначна відповідь на запитання, чи вітати колег із подібними святами? Мені здається, коли долучаєшся до команди, для початку варто поспостерігати за стилем спілкування всередині та рівнем його неформальності. Тому моя порада — спершу подивитися, як клієнт / інші члени команди реагують на такі свята. Якщо будуть вітати — то і я привітаю. 

У будь-якому разі завжди пам’ятайте: усі люди в команді є насамперед експертами.

Тому найкращий спосіб знизити ризики — взагалі забути про належність колег до певного гендеру чи статі. Без прив’язки до цього будьте завжди ввічливими, поважайте думку кожної людини та завжди визнавайте її заслуги й досягнення.

Приклад №4. Тема ментального здоров’я

Одна з опитаних мною спеціалісток згадала про своїх колег із Великої Британії таке: у їхньому робочому чаті цілком нормально, коли хтось пише: «‎Сьогодні я не почуваюся достатньо ефективним / ефективною для роботи, тому буду відпочивати». У них це навіть захищена норма трудового законодавства.

Якщо ви зіткнулися з подібним проговоренням проблем із ментальним здоров’ям з боку колеги, проявіть емпатію. Можна сказати, що вам шкода, що людина проходить складний етап у житті. Запропонуйте зробити паузу в роботі — запросіть на чашку кави або запитайте, чим ви можете допомогти. Якщо мали схожу ситуацію у власному житті, поділіться досвідом її проживання. Це сприятиме більш довірливим стосункам із колегою.

Приклад №5. Тема релігії та релігійні традиції

Ця тема вкрай чутлива для людей по всьому світу. Тому моя порада, як спілкуватися з іноземцями про релігію — будьте обережні в обговоренні релігійних канонів та оминайте будь-які дискусії. 

Дозволений максимум — проявити цікавість до місцевих традицій.

Наприклад, у моїй команді хлопець з Індії дізнався про вихідний день в Україні на честь Великодня і запитав, що це за свято. Я кілька хвилин витратила на розповідь, як Ісуса розіп’яли, він через це вмер, а потім воскрес. При цьому ми з українськими колегами не могли згадати, як англійською буде «воскреснути», тож перекладали доволі буквально: «Він був мертвий, а потім став живий». Розмова вийшла цікавою, довірливою, і, зрештою, ми плавно перейшли до робочого обговорення.

А одна з моїх колежанок працює з командою з Ізраїлю. У цій країні п’ятниця — вихідний перед шабатом. У цей день людей краще не турбувати, і деякі дуже ображаються, коли їм пишуть у п’ятницю. З одного боку, для вас це робочий день, але в питаннях віри треба дивитися ширше. У цьому прикладі українка адаптувалася під робочий ритм іншої частини команди. Вона ніколи не звертається до колег з Ізраїлю в п’ятницю, навіть до тих, хто спокійно таке сприймає. Вона взяла собі за звичку писати в четвер щось типу «‎Гайз, я пам’ятаю, що завтра у вас вихідний, тому давайте розв’яжемо це питання сьогодні». І це класно працює! Люди відчувають повагу до своїх традицій та комунікують з більшою готовністю.

Приклад №6. Запрошення до спільних активностей

Часто робота не обмежується роботою, а охоплює й неформальні активності для зближення команди. Це можуть бути не лише тимбілдинги, організовані керівниками, а й запрошення від колег, наприклад, на спільний кава-брейк. Це хороший знак: отже, вас сприймають як частину команди та бачать у вас не просто експерта, а живу людину. 

Але інколи ви можете не хотіти брати участь у таких подіях. Наприклад, одна з опитаних мною дівчат згадала про запрошення долучитися до флешмобу на честь певної події та зробити відповідну фотографію. Це була цілком проста, дружня ідея. Але вона поставила в незручне становище тих, хто не бажає брати участь у подібних заходах. Вони можуть бути або нецікавими, або ви не маєте на них часу, настрою чи бажання, або вже маєте особисті плани. Така пропозиція може загнати в глухий кут: і погоджуватися не хочеться, і відмовляти ніби не гарно.

У такому разі будьте ввічливі. Якщо не подобається ідея, не треба її критикувати чи показувати невдоволення, що до вас звернулися. 

Також не варто й ігнорувати колег. Люди витратили час і сили на підготовку івенту, тож їхні старання не можна залишати без уваги.

Краще спокійно відмовте та поясніть причину. Можна сказати, що будете в цей час зайняті. А якщо ви просто не в настрої, вистачить перепросити, що не зможете бути присутні, і сказати, що спробуєте не пропустити наступну подію.

Приклад №7. Мовні непорозуміння

Коли спілкуєшся нерідною мовою (навіть на рівні Advanced), часто можна щось не зрозуміти. Мої колеги навели багато прикладів, коли в розмові використовувалися незнайомі ідіоми, прислів’я, жаргон, посилання на невідомі їм події, людей, меми. А якщо додати помилки та акцент, це інколи призводило до непорозумінь і навіть конфліктів.

Проблеми можуть виникнути не лише з боку колег (які можуть сказати щось незрозуміле для вас), так і з вашого боку. Навіть якщо ви вільно володієте іноземною мовою, зважайте на контекст. Наприклад, чи зрозумілі іноземцям українські прислів’я? Подумайте, як вони відреагують, приміром, на фразу «Коли рак на горі свисне». Навіть якщо ви використаєте англійський відповідник «When pigs fly», чи буде це зрозуміло жителям Індії або Ізраїлю? Спрощуйте локальні вирази та не говоріть складними конструкціями. Так ви знизите ризик непорозумінь. До речі, американці зазвичай говорять дуже простими реченнями без усіх тих часових форм, які ми вивчаємо в школі й університеті. Зате вони дуже полюбляють ідіоми.

Не бійтеся власних помилок. Часто англійська є нерідною мовою для більшості членів мультинаціональних команд.

Хтось неідеально будує речення, у когось акцент, хтось використовує дивні прислів’я. Якщо ви чогось не зрозуміли, ввічливо перепитайте. Не впевнені, що вас правильно зрозуміли? Запитайте співрозмовника, чи все ок. 

Коли я починала працювати з іноземцями, то дуже хвилювалася за рівень своєї англійської. Якось на одному з проєктів я перепросила за помилку, і один американець сказав те, що мене надихнуло: «Я розумію, що ти робиш таку саму роботу, що і я, але нерідною мовою, тому все ок!». Це була потужна підтримка, яка зняла мою напругу.

Наостанок дещо важливе про small talk з іноземцями

Скажу відверто: я не дуже люблю неформальне спілкування. Мені простіше, коли комунікація присвячена робочим завданням і ми не витрачаємо час на смол токи. Але водночас я розумію важливість неформального спілкування з колегами, особливо в іноземних командах. 

Тому, як би ви не ставилися до розмов «ні про що», спробуйте цього навчитися. Так ви зможете м’якше переходити до робочої комунікації, а подекуди навіть «‎розтопити лід» у розмовах зі складними людьми.

Наприклад, американці полюбляють на початку зустрічі перекинутися кількома словами про погоду чи якісь особисті справи. Одного разу на проєкті з колегами зі США я запитала, як їм Супербоул, що пройшов напередодні нашої зустрічі. Це фінальна гра сезону в головній лізі американського футболу, для американців це ніби національне свято. І тут людей просто «‎понесло»: вони хвилин десять обговорювали матч! Колегам було приємно, що я цікавлюся їхньою культурою. І це класно спрацювало для подальших взаємин у команді, що стали більш довірливими та відкритими.

Якщо ви не впевнені в доречності теми для смол току, можна знайти й інші варіанти. Наприклад, на одному з проєктів у нас була традиція — Happy Wednesday. Члени команди щосереди надсилали в чат щасливу новину зі свого життя. Хтось взяв у сім’ю кошеня, почав регулярно ходити на пробіжки, одружився тощо. Згодом це об’єднало команду спільним культурним контекстом. Адже хороші новини у всіх приблизно однакові. 

Завдяки таким обговоренням можна краще зрозуміти колег та легше знаходити з ними спільну мову. Тож не бійтеся small talks і конфузів. Зрештою, усі ми люди.

Читайте також

Між мною та командою — мінус 9 годин. Чого мене навчив досвід такої роботи?

Як це — працювати у міжнародній команді в Україні та за її межами?

Що потрібно знати бізнесу перед виходом на іноземний ринок?