Рекрутери — про дивну поведінку кандидатів на співбесіді | Частина перша

Кандидати часто скаржаться на рекрутерів за відсутність зворотного зв’язку, некоректні запитання тощо. Втім, іноді й самі пошукачі поводяться дивно — раптово зникають, зламують соцмережі потенційного роботодавця чи плутають рекрутера з психотерапевтом.

Ми попросили наших експертів пригадати найбільш незвичайні випадки, що трапилися з ними на співбесідах, та дати поради: кандидатам — як їх уникнути, а колегам — як на них реагувати. 

Тетяна Пашкіна

HR-експертка, кар’єрна консультантка

Мені особливо запам’ятався один молодий чоловік, який років 10 тому не прийшов на інтерв’ю. Вакансія була стажерська, тож плакати через його відсутність я не стала. Але наступного дня колега звернула мою увагу на дивного юнака, який ходив туди-сюди перед вікнами офісу та про щось сперечався сам із собою.

— Нічим важким у вікна не кидався, непристойних пропозицій не робив? — вирішила я пожартувати.

— Ні, просто ходить, — знизала плечима колега.

За пів години пролунав дзвінок з ресепшена — до мене несподівано прийшов кандидат. На мій подив, біля стійки м’явся той самий молодий чоловік. Збентежившись і переминаючись з ноги на ногу, він назвався, і я зрозуміла, що переді мною — той самий кандидат, який не прийшов вчора на інтерв’ю. 

З’ясувалося, що він переплутав дати, а коли зрозумів це, вирішив прибути хоч і на день пізніше, але в той же час. Прибув і зрозумів, що нікого про це не попередив. У сум’ятті почав ходити перед офісом, намагаючись набратися хоробрості й повідомити про свою появу. Йому на це знадобилася ціла година.

У підсумку кандидат запізнився на день і годину. Але, оскільки жодних інших гріхів за ним не було, а базові знання були в потрібних кількості та якості, керівник вирішив взяти його на практику. Юнак, до речі, виявився старанним і розумним.

Що робити в такій ситуації

Кандидатам: якщо ви переживаєте через те, що переплутали дату, час, спізнюєтесь, забули адресу або просто загубилися, найостанніша справа — панікувати наодинці. Важливо й потрібно повідомити «приймаючу сторону» про проблему. Так можна і корисну інформацію отримати (як знайти дорогу, якщо заблукав), і час інтерв’ю перенести (якщо запізнення затягнулося).

Тільки не варто сприймати це як належне — мовляв, ну запізнився, що такого. З вас як мінімум — вибачення за запізнення і зірвані плани. А як максимум вам загрожує втрата довіри рекрутера (а то й вакансії), якщо вам збиралися запропонувати відповідальну позицію або потрібна посада передбачає пунктуальність і педантичність.

Рекрутерам: тут важливо розібратися — це унікальний випадок або регулярно повторювана помилка? Якщо людина справді не знала район, трохи загубилася і щиро вибачилася — це один випадок. Якщо ж людина запізнилася, вдала, що нічого не сталося, а потім ще й пожартувала: мовляв, ваші колеги не настільки терплячі до запізнень — ваша воля, чи потрібен вам такий хронічний «запізняка».

Альона Густікова

Recruiter у Boosta

Якось на онлайн-співбесіді з кандидатом я помітила, що він шукає відповіді в інтернеті. Звинувачувати безпідставно не можна, тому я вирішила теж пошукати відповідь на наступне питання, яке йому поставила. І перейшовши за першим же посиланням, побачила текст ідентичний тому, що вимовляв кандидат. Я не розгубилася і продовжила читати відповідь замість кандидата. Він здивувався, швидко визнав свою помилку і вибачився.

Що робити в такій ситуації

Кандидатам: виплутатися з такої ситуації кандидату практично нереально. Адже читання за підказкою завжди помітно на камеру. Краще чесно говорити про свої скіли або готуватися до потенційних питань заздалегідь.

Рекрутерам: попри абсурдність ситуації можна розійтися з кандидатом на хорошій ноті. Я відразу м’яко відмовила йому, пояснивши, що потенційний менеджер у будь-якому випадку перевірить знання. Тому продовження відбору — це, швидше за все, втрата часу одне одного.

Марина Олениченко

Technical Recruiter у ITExpert

Моя історія — про те, як непередбачувано іноді можуть завершуватися ситуації, що, здавалося б, виходять з-під контролю. 

Я зовнішній рекрутер і працюю в агенції. В одного мого кандидата було заплановане технічне онлайн-інтерв’ю з компанією. Запрошуючи на таку співбесіду, я завжди зазначаю, що потрібно підключитися з ПК із відео. У 95% випадків кандидати дослухаються до моїх порад. Проте цього разу трапився один із решти 5%.

Кілька хвилин до часу Х, я заходжу в онлайн-конференцію, а за мною — представники компанії. Поки ми очікуємо спеціаліста, зав’язується small talk. І ось підключається програміст — він іде по саду з цигаркою в зубах і тримає телефон в опущеній руці. Не виймаючи цигарку, він вітається, згодом сідає на лавку й починає палити.

Я одразу ж була готова отримати негативний фідбек про кандидата після закінчення співбесіди. Проте побачила, що представники компанії хоч і здивовано посміхнулися, та все ж почали мило знайомитися. У підсумку кандидат їм дуже сподобався — і своїми технічними знаннями, і навіть soft skills. Зрештою він отримав та прийняв оффер і тепер працює у цій компанії. Тож ця історія про ідеальний cultural fit (відповідність корпоративній культурі компанії — прим. ред.).

Що робити в такій ситуації

Я би порадила іншим рекрутерам та HR-фахівцям компаній зрозуміти, що часи змінилися. Не всі полюбляють надмірну офіційність, дехто більше оцінить безпосередність, щирість та неформальність (особливо в IT-сфері). Якщо спеціаліст справді хороший — неважливо, чи прийшов він на співбесіду у білій сорочці.

Світлана Шваб

Recruiter у Boosta

Якось мені зателефонувала мама кандидатки й повідомила, що відправила на одну з вакансій резюме своєї доньки. Вона просила розглянути його і покликати доньку на співбесіду. Причиною такої стурбованості було те, що донька не шукає роботу і постійно сидить вдома.

Резюме виявилося нерелевантним, але навіть якщо б вона й підходила за навичками, то, швидше за все, отримала б відмову. Адже складається враження, що в самої кандидатки немає мотивації співпрацювати з компанією.

Що робити в такій ситуації

Як рекрутерка я м’яко відмовила матері, а кандидатам рекомендую спілкуватися з компаніями самостійно.

Катерина Глушеня

HRD у Laba

Якось ми шукали фахівця для ведення нашого Telegram-каналу. Готових на ринку тоді не було, шукали потенційного джуна.

П’ятниця, зустріч о 18.00, оскільки раніше кандидат не міг приїхати в офіс (так, були й такі часи, зараз не уявляю, як ми жили без онлайн-інтерв’ю). Перші 20 хвилин спілкування з кандидатом не надто вдалися — я розуміла, що він не підходить нам ні за culture fit (відповідність корпоративній культурі — прим. ред.), ні по soft skills.

І тут трапляється поворот, який змінив хід подій на кілька днів. Кандидат каже, що зробив мені сюрприз і щоб його побачити, потрібно зайти на сайт компанії і клікнути на наш Telegram-канал. Як ви думаєте, в чому полягав сюрприз? На каналі, де було 8 тисяч підписників, їх стало 6 чоловік, а замість нашого контенту за рік — одне-єдине повідомлення: «Катерино, привiт!».

Завіса 🙂

Весь вечір п’ятниці у мене і нашого програміста пішов на те, щоб зрозуміти, як кандидат це зробив, як повернути все назад і як захищатися від подібних випадків у майбутньому. На щастя, наш програміст зміг усе розрулити. Але для кандидата спроба здивувати мене виявилася невдалою.

Що робити в такій ситуації

Кандидатам: це дуже круто, коли ви хочете виділитися і зробити більше, ніж від вас очікують. Але важливо не переборщити. Завжди задумуйтесь про етичність, доцільність, логічність вашої ідеї. І завжди ставте собі питання: «Чого я хочу цим досягти / Що я хочу, щоб про мене подумали як про кандидата». Екстраординарні ідеї можуть як допомогти в досягненні вашої мети, так і навпаки — віддалити від неї.

Рекрутерам: перше, що допомагає в таких нетипових ситуаціях, — видихнути, адже важливо зберігати холодний розум, аби прийняти зважене рішення, як реагувати. Я сприймаю такі ситуації із вдячністю, адже це досвід і можливість побачити «вузькі місця», щоб не допустити їх надалі.

Аліса Лаговська

Recruitment Team Leader у Jooble

Ситуація, про яку піде мова, трапилася ще до співбесіди. Ми поспілкувалися з кандидаткою по телефону й домовилися про особисту зустріч в офісі нашої компанії (це було ще до карантину). 

У призначений час кандидатка не з’явилась, і я вирішила їй зателефонувати, щоб уточнити, чи не виникло у неї складнощів із пошуком нашого офісу. Вона відповіла на дзвінок і сказала, що вже майже підходить і затрималась, аби купити води. Я продовжувала чекати ще деякий час, після чого зателефонувала повторно, але телефон був вимкнений. Наша зустріч так і не відбулася. 

Насправді я була дещо збентежена, оскільки почала хвилюватися, чи не трапилося нічого з людиною на шляху до нас. Тож зателефонувала наступного дня та написала повідомлення. З часом телефон ввімкнули, але так і не відповіли. Сподіваюся, що з кандидаткою все добре і це було просте непорозуміння.

Що робити в такій ситуації

Кандидатам я би порадила заздалегідь обмінятися з рекрутером контактами і завжди попереджати його, якщо ваші обставини змінились. Так буває, це абсолютно нормально, але потрібно поважати як ваш час, так і час людини, з якою ви призначили зустріч. Світ дуже тісний, і у вас є шанс зустрітися з тим самим рекрутером іще не раз при інших обставинах. У такому випадку ваша репутація зіграє важливу роль. У моїй практиці таке траплялось неодноразово.

Рекрутерам я би порадила попередньо підтверджувати з кандидатом домовленості про зустріч. Наприклад, списуватись додатково перед співбесідою в месенджерах, уточнювати, чи зрозуміло, як знайти офіс, тощо. Якщо зустріч все ж не відбулася — не засмучуватись, адже той самий кандидат, якого ви шукаєте, обов’язково зустрінеться найближчим часом.

Діана Рижкова

Кар’єрна консультантка і рекрутерка з пошуку Middle-фахівців та топменеджменту

Бувають ситуації, коли інтерв’ю більше нагадує сеанс психотерапії. Один із кандидатів працював на попередньому місці роботи вже 10 років, що чимало. При цьому під час інтерв’ю він критикував і навіть висміював усі процеси та рішення своєї компанії. Було незрозуміло, чому доволі зрілий кандидат не міг за цей час змінити роботу з такою кількістю мінусів. Зрештою, з ним ввічливо попрощалися.

Інша кандидатка жалілася на велике навантаження та умови праці на попередньому місці роботи. Спочатку я намагалася з розумінням до цього поставитися, підтримати її та заспокоїти. Але через кілька питань вона знову почала розповідати, як її не цінують та експлуатують. Виникло відчуття, що в мені знайшли жилетку, в яку вирішили поплакатися. Після інтерв’ю я зробила помилку: подала кандидатку на розгляд клієнту, бо вона мала необхідний досвід і підходила по зарплатних очікуваннях. Але на співбесіді з клієнтом історія повторилася. У підсумку їй відмовили, а я зрозуміла, що кандидатів, які не вміють тримати себе в руках, не варто розглядати. 

В обох ситуаціях проблема була не лише в тому, що кандидати погано відгукувалися про свого роботодавця, а в тому, що це неодноразово повторювалося під час інтерв’ю, як заїжджена платівка.

Що робити в такій ситуації

Рекрутерам: пам’ятайте, що ви не психолог (навіть якщо у вас психологічна освіта) і у вас не сеанс терапії. Тому, вислухавши невдоволення кандидата в бік попередньої компанії один раз, спробуйте ввічливо, але твердо перевести розмову на нього самого, його внесок і вчинки стосовно компанії, а не навпаки. І повертайте до теми, якщо його знову занесе. І якщо ви працюєте зовнішнім рекрутером, будьте уважні: якщо все-таки вирішите показати такого кандидата клієнту, на інтерв’ю з ним ситуація може повторитися.

Кандидатам: розумію, що бувають ситуації, коли хочеться втекти з компанії через проблеми з менеджментом чи вигорання. Але для збереження гарної професійної репутації закликаю йти красиво і не жалітися на свою долю під час співбесід. Навіть якщо ваше обурення та невдоволення виправдані, рекрутер не знає про внутрішню кухню вашої компанії (та й не треба йому знати), а неприємне враження залишите саме ви, а не ваш роботодавець. Тому раджу обмежитися лаконічними та беземоційними фразами: не влаштовує корпоративна культура / стиль управління менеджера, не моя компанія, різні цінності тощо.

Читайте також

Чек-лист: 7 речей, які варто перевірити перед відправкою резюме

Рекрутинг здорової людини: як рекрутерам та кандидатам налагодити стосунки

Чому вас не беруть на роботу у 20, 30 та 40 років і що з цим робити