Під хештегом #НеЗручнаСпівбесіда у соцмережах своїми історіями діляться жінки, які зіткнулися із незручними та чутливими запитаннями або з відкритою дискримінацією під час інтерв’ю. Ми зібрали найяскравіші приклади непрофесійної поведінки рекрутерів та спитали в експертів, як варто поводитись у такій ситуації.
На жаль, майже у кожної жінки є власна історія про співбесіду, під час якої наявність дітей, чоловіка, зовнішній вигляд та інші особисті речі ставали для роботодавця цікавішими за професійні вміння та досвід.
У рамках проекту RIZNA громадська організація «Центр зайнятості Вільних людей» запустила у соцмережах флешмоб #НеЗручнаСпівбесіда, щоб показати, що таких історій насправді дуже багато, але проблема не у жінках, а у роботодавцях і суспільстві загалом.
Анастасія Потапенко, менеджерка з комунікацій проекту RIZNA:
«Наша організація вже більше 5 років допомагає у професійній та підприємницькій реалізації вразливим категоріям населення (ВПО, переселенці, люди старшого віку, люди з інвалідністю), а з вересня у нас ще діє жіночий проект RIZNA. За цей час ми зрозуміли, що одним із бар’єрів у працевлаштуванні жінок є незручні / чутливі питання на співбесіді, які заважають розкрити свої професійні навички та вміння. Багато жінок просто не знають, що такі питання особистого характеру є неправомірними і на них можна не відповідати.
Ми вирішили запустити флешмоб #НеЗручнаСпівбесіда на підтримку жінок, які мали досвід незручних співбесід та тих, хто може мати такий досвід у майбутньому. Ми хочемо, щоб ви знали свої права, обирали компанію за цінностями, адже основна перевага на ринку праці — це ваша професійність.
До флешмобу долучилися більше 100 жінок, а також більше 20 державних центрів зайнятості, громадських та жіночих організацій. Наступний етап — це робота, власне, з роботодавцями та HR-ами. Ми плануємо провести для них серію воркшопів #ЗапитайІнакше — про те, як можна толерантно та морально-етично з’ясувати на співбесіді необхідну інформацію, не дискримінуючи та не травмуючи кандидаток».
Про що розповідають учасниці флешмобу
Серед найпоширеніших незручних запитань жінки, які долучилися до флешмобу, назвали питання про:
1) планування сім’ї (20%);
2) сімейний статус (22%);
3) плани на декрет (18%);
4) догляд за дітьми (13%);
5) зовнішній вигляд (10%);
6) релігійну приналежність (5%).
Людмила Продіус: «В одній компанії мене запитали, чи не планую я найближчих років 5 виходити у декрет, так як менеджер по комунікаціям повинен створити стратегічний план і, звісно, його впровадити та реалізувати. На мою відповідь «НІ», продовжувались запитання відносно стосунків та заміжжя, замість запитань про мій професійний досвід».
Анна Тарова: «Мужчина, я не помню его должности, не эйчар, кто-то из начальства, спрашивал меня о том есть ли у меня парень, собираюсь ли я в ближайшие пять лет рожать детей, моими ответами (нет, не собираюсь) он не удовлетворился и продолжал спрашивать точно ли я в этом уверена, точно ли не хочу, пока я не сказала, что мужчинами не интересуюсь, соответственно и детям взяться неоткуда (соврала, конечно). Когда я пыталась рассказать о своих профессиональных навыках, он меня останавливал и возвращался к детям».
Анастасия Нуржинская: «Даже в секторе сверх толерантных международных организаций дискриминация встречается. Одно из самых сложных собеседований в моей жизни — это необходимость в течении часа доказывать, что я как женщина справлюсь с консультированием правоохранительных органов».
Олена Хміль: «На одній із співбесід у мене керівник запитував хто мої батьки, де працювали, знак зодіаку, хто мій колишній чоловік, чим займався, як давно як розлучена, та чи допомагає мені ексхазбенд. І жодного питання щодо професійних якостей. Мене не взяли на роботу. Пізніше я дізналась причину: “В неї колишній чоловік забезпечений, їй не потрібна робота, в будь-якому разі на двох дітей він їй буде давати достатньо грошей”».
Юлия Черокі: «На моїй першій в житті співбесіді перше, про що мене запитала рекрутерка, було: чи я заміжня, коли збираюся заміж і коли збираюся народжувати . Тоді я, по-наївності, не допетрала, який тут зв’язок з вакансією менеджера в банку. На завершення співбесіди рекрутерка сказала, що на вакансію подався хлопець, тож «очевидно, він є більш надійною кандидатурою”».
Як поводити себе на незручній співбесіді: думка експертів
Лора Гасай, керівниця Вищої Школи Media & Production у 1+1, кар’єрна консультантка проекту RIZNA, нестереотипна та інклюзивна HR із досвідом понад 10 років:
«Незручні питання ми чуємо будь-де, і співбесіда одне з таких місць. І незручність одна кандидатка відчує, інша — ні. Я умовно залишу за дужками якість поставленого питання і повагу чи неповагу до кандидатки. Умовно там все ок. Але якщо жінка відчула, що для неї це запитання принизливе, то варто про це просто сказати. Також можна уточнити, навіщо ставиться таке питання, щоб зрозуміти і, можливо, все ж таки відповісти. Якщо після уточнень ви і далі не готові відповідати, варто пояснити свою позицію (чому вас це ображає) і попросити перейти до іншого питання.
Я б не вишукувала, про що таке насправді потенційний роботодавець вас питає. Бо він може реально не вкладати у питання нічого принижуючого. А от не дозволяти собі бути приниженим — це вже вибір кожного. Саме про це ми й говоримо та пропрацьовуємо у проекті RIZNA з його учасницями — як свідомо проходити інтерв’ю та відповідати, коли тобі здається, що з цим питанням щось не так. Це як у прислів’ї: «Неможливо образити, можна лише образитися». Так і з відповідальністю перед собою — відповідати чи ні. Бажаю бути свідомими будь-де».
Анна Мазур, CEO Happy Monday із 10-річним досвідом у сфері роботи з талантами та професійного розвитку, кураторка Pro Bono Club Ukraine та амбасадорка ініціативи Digital Women 2020 Ukraine:
«Складні і неадекватні питання трапляються. Часом людина, яка проводить співбесіду, просто не розуміє, у чому тут проблема, або розуміє, але вважає, що все одно має право ставити такі питання, бо це важливо для бізнесу. Нещодавно мала ситуацію, коли кандидатка відмовилась від роботи через те, що на співбесіді після досить довгого процесу відбору її запитали про декрет. Вона вирішила не співпрацювати з компанією, про що відверто заявила. Скажу чесно — для компанії це був дорогий урок, і думаю, що наступний раз вони замисляться, чи питати про таке.
При цьому я не закликаю грюкати дверима, якщо вам задають незручні питання. Ви маєте вирішити виключно для себе – прийнятно це для вас чи ні. І діяти відповідно. Але, на мій погляд, співбесіда — це двосторонній процес, у якому кожен учасник вирішує, чи продовжувати співпрацю.
Такі дискримінаційні питання найчастіше можна (але не завжди) розцінювати як ціннісний маркер організації. Універсального рецепту, як відповідати на такі питання, немає. Якщо вам цікава компанія і решта співбесіди проходить адекватно, то варто все ж умовно пробачити компанію і спробувати зрозуміти, чому і навіщо компанія таке питає.
Наприклад, у компанії може не бути можливостей гнучкого графіку, зате є культура постійної позаурочної роботи або постійних відряджень, що насправді може бути зовсім некомфортним моментом у роботі для молодої мами. Але замість того, щоб попередити прямо про таку ситуацію, рекрутер може заходити зі сторони і питати про сім’ю, декрет, пріоритети тощо.
Пам’ятайте: ви завжди можете запитати, чому це питання важливе для прийняття рішення про працевлаштування. Якщо у вас складається діалог і розуміння, то такий підхід буде більш ніж прийнятним. Головне — не починати агресувати одразу, це точно нікому не піде на користь. Але якщо вам некомфортно вже на етапі співбесіди, ви не розумієте позицію компанії і чому вас питають те, що питають, то пересилювати себе і запевнювати, що це норма, певно, теж не потрібно».
Долучитися до флешмобу можна, розказавши у соцмережах власну історію з хештегом #НеЗручнаСпівбесіда.
Вам також буде цікаво
У професії усі рівні: Мінінформполітики запустило кампанію на підтримку гендерної рівності на роботі
IT – мужская сфера? Да ладно 🙂 4 истории о девушках-программистках
