Як читати книги для саморозвитку з користю

Ставлення до книг із саморозвитку дуже неоднозначне: хтось ними зачитується, а хтось — критикує за банальність і нескінченне пережовування думок. Редактор Forbes Ukraine і автор книжкового Telegram-каналу «Букер» Михайло Сапітон вважає, що книги для саморозвитку не безнадійні, але отримати від них користь можна тільки з правильним підходом.

Навіщо розмірковувати про книги для саморозвитку? Тому що це феномен, який неможливо ігнорувати. У США він витягує видавничу справу — продажі жанру останні шість років ростуть у середньому на 11%.

Надійних даних по Україні я не знайшов. Буду покладатися на свої спостереження: книги для саморозвитку продаються краще за інші. Воно й не дивно. Адже вони про те, що болить: як вирішувати проблеми, як досягти успіхів, схуднути або навчитися розслаблятися.

Найкраще таку літературу описує слово «невигадлива». Вона не приховує секретів. Найчастіше — просто упаковує в нову обгортку банальності.

За це її і критикують, причому справедливо. Цей «злачний» жанр вабить шарлатанів і любителів переписувати одну думку триста сторінок поспіль. Я вважаю, що небезпечні тільки перші — ті, хто дає антинаукові поради та рекомендації, які можуть нашкодити здоров’ю.

Загалом же книги для саморозвитку, на мій погляд, лають надмірно. Це не сміттєва література, вона просто вимагає правильного підходу. Я навчився отримувати від неї задоволення й користь. Що для цього потрібно? Відмова від снобізму й трохи системності. 

Як обрати книгу, або Чому для читання обов’язково потрібна проблема

Усвідомленість — термін, який дістав вас і без цього тексту. Але він стане нам у нагоді.

Ключова порада: не обирайте книгу просто так. Щоб читати з користю, потрібна проблема. Це не художня література, не річ у собі. Сприймайте книги для саморозвитку як ліки — їх купують для профілактики або одужання. Якщо вас нічого не турбує, поради марні, а зайвою метушнею можна зіпсувати розмірене життя. Ніхто просто так не п’є антибіотики.

«Хороша» новина в тому, що проблеми є у всіх. Щоб купити корисну книгу, доведеться їх усвідомити і точно сформулювати. Витратьте на це більше, ніж п’ять хвилин у книжковому магазині. Наприклад, випишіть все на папері, обговоріть питання з близькою людиною, поміркуйте під час довгої прогулянки. Можливо, інтерес до self-help літератури — просто сублімоване бажання шукати відповіді, не ставлячи собі питань. Однак все починається саме з них.

Що робити після того, як ви купили потрібну книгу

Після того як проблема сформульована, конкретні поради щодо вибору книги давати складно. Я не знаю, що підійде вам. Звісно, ознайомтеся з відгуками (наприклад, на Goodreads) і переконайтеся, що автор не дає антинаукових порад. Але це й так зрозуміло і все одно нічого не гарантує. Ви завжди ризикуєте.

Не так очевидно, що робити, коли книга опинилася в руках. Читати? Так. Але як?

Головне завдання книг із саморозвитку — дати систему правил і установок. Звичайно, не завадить ще й емоційний заряд, але він часто має короткостроковий ефект. Згадайте, як увечері закривали мотиваційне чтиво й обіцяли собі почати нове життя, а вранці тричі переставляли будильник.

Врятувати може тільки системний підхід. Self-help книга — це «робочий зошит» із вправами, обплетений зверху парою сотень сторінок. Скласти конспект потрібно самостійно: з нотаток, підкреслень і записів. Тому я вважаю за краще читати книги для саморозвитку в електронному варіанті. Так легше доповнювати текст анотаціями.

Ось як це влаштовано у мене. Зазвичай я читаю книгу на iPad в стандартному додатку Books. По ходу складаю замітку в Evernote — пишу туди короткі висновки як мінімум по кожному розділу. Також роблю замітки безпосередньо в книзі: виділяю, коментую. Коли текст прочитаний, витрачаю від пари годин до декількох вечорів на складання повної вижимки. Вона стандартизована: ключові думки й цитати з кожного розділу, загальний підсумок, особисті враження й міркування про те, як застосувати прочитане в житті.

Позбавтеся звички ковтати книги для саморозвитку за вечір. Це знищує цінність.

Якщо описана в книзі система досить переконлива, вона повинна стати операційною системою вашого життя на кілька тижнів, а краще — місяців або років.

Чому однієї книги вистачить надовго

Давайте поясню на прикладі. Мова йтиме про книгу Atomic Habits Джеймса Кліра.

Вона про силу малих змін і доводить, що не потрібно винаходити себе заново, важливіше — дістатися до суті. Змінюйте невеликі звички, робіть процес простим і очевидним, закріплюйте всі позитивом, і вуаля — у відображенні дзеркала з’явиться інша людина.

Звичайно, це блюзнірно короткий переказ, але суть я постарався зберегти. Чим важливий цей приклад? У Atomic Habits автор уже виконав величезну роботу: зібрав в кінці струнку вижимку зі своїх ідей: на кількох сторінках коротко сформульовано те, що детально зайняло попередні кілька сотень. Це приклад вижимки, на який можна орієнтуватися.

Я намагаюся жити за заповітами Atomic Habits вже кілька місяців. У мене рівно та ж проблема, що описана в книзі: мені складно закріпити довгострокові корисні звички. Я занадто часто покладаюся на силу волі, витримую місяць-другий «нового життя», а потім швидко спалюю прогрес. Дисципліна завжди програє доведеному до автоматизму режиму.

З цього порочного кола я й намагаюся вибратися з допомогою книги Кліра. Виходить із перемінним успіхом. Важливіше те, що на іншу літературу з саморозвитку я поки і не думаю дивитися. Описана в Atomic Habits система досить переконлива, щоб тестувати її місяцями або навіть роками. Замітку з ключовими принципами я роздрукував і тримаю перед очима, повну вижимку теж зберігаю під рукою і регулярно перечитую.

Такий підхід економить ресурси. Не потрібно переривати десятки книг, виснажуючи мозок новими методиками і практиками. У всіх буде раціональне зерно, але виростити його можна тільки постійними експериментами.

Наявність стількох книг із саморозвитку вже відповідає на питання, чи є універсальна стратегія, що дозволяє витягнути себе за волосся з негараздів. Її немає. Сила в тому, щоб намагатися, помилятися і робити з цього висновки.

Що почитати для саморозвитку: 5 рекомендацій «Букера»

Одну хорошу (на мій погляд) книгу я вам уже порадив. Виберу ще п’ять. Не впевнений, що всі вони офіційно зараховані до жанру «саморозвиток». Але ж головне — користь.

1. «Людина втомлена», Сохер Рокед. Перш ніж почнете картати себе за недисциплінованість, переконайтеся, що у вас немає синдрому хронічної втоми. Ця книга проходиться по основним стрес-факторам сучасного життя і підказує, як поміняти режим і харчування, щоб знову відчути себе живим.
2. «Ваш сусід — мільйонер», Томас Дж. Стенлі. Є багато книг, які навчають мінімалізму й ощадливості, апелюючи до високих цілей — екології, усвідомленості, стану потоку. Для мене переконливіша більш приземлена мотивація — багатство. Це класичне дослідження американських мільйонерів показує, що справжня заможність — насамперед не про високий дохід, а про вміння рахувати й вдовольнятися малим.
3. «Прокрастинація», Джейн Б. Бурка. Коли прокрастинацію вивчають серйозні вчені — виходить глибоке читання на межі психології, антропології та біології. У цій книзі детально описано, чому ви хочете відкладати справи на потім, що заважає переломити ситуацію і чому, можливо, не варто так турбуватися.
4. Every Tool’s a Hummer, Адам Севідж. Адама в першу чергу знають як співавтора шоу «Руйнівники міфів». У книзі він нічого не руйнує, а розповідає про життєві принципи й корисні методики. Особливо корисна глава, де Севідж описує систему чек-листів, які дозволяють кіношникам вчасно здавати навіть найскладніші проєкти.
5. Bulletproof Problem Solving, Charles Conn. Відомо, що проблеми потрібно вирішувати, а рішення — приймати. Цим знанням нас озброюють відразу, а ось практичних інструментів на руки не дають. У цій книзі описано кілька систем, які допомагають приймати зважені рішення та структурувати процес траблшутингу. Місцями складно, але корисно.

Читайте також

10 порад для розвитку швидкочитання

Що читають у Fedoriv Group та особисто Андрій Федорів

«Як я випробувала 7 технік продуктивності за місяць». Експеримент SMM-ниці Happy Monday