Як подолати страх чистого аркуша: поради для всіх, хто працює з контентом

Привіт, мене звати Людмила Колб. Уже понад 15 років пишу й редагую тексти, але все одно боюся чистого аркуша. Звісно, не так сильно, як на початку свого шляху, але все-таки страх є. Проте досвід на те й досвід, щоб зрештою навчитися це все долати. Розкажу про те, як виходить у мене. Вірю, що мої поради допоможуть і вам.

Про авторку: Людмила Колб — редакторка, журналістка. Працювала у всеукраїнських щоденних виданнях. Заснувала та керувала онлайн-журналом The Point. Зараз разом з командою авторів створює контент для бізнесу. 

1. Прийміть, що страх не пройде

Чому так? Знаю з власного досвіду: скільки ви не писали б, повсякчас буде щось нове, що може викликати хвилювання під час роботи з текстом. Наприклад, нова тема, на якій не знаєтеся, новий формат, в якому ще не писали, новий замовник, очікування якого ще не перевірені на практиці, нова аудиторія, яка вас не знає, а ви — її, тощо. Якщо прийняти, що страх не пройде, то стає вже трошки легше. Принаймні ви не переймаєтеся, що досі боїтеся.

Це була погана новина. Але є й гарна 🙂 Страх можна подолати. І найбільше за все він боїться — дії. Щойно ви почнете писати, щойно ви напишете рядки, які вам до того ж сподобаються, — страх потихеньку відступатиме. А на його місце прийде спершу розслаблення, а відтак — натхнення. 

До речі, щодо останнього: його не потрібно чекати або шукати, його варто прикликати. І почати писати — найефективніший спосіб, який я знаю.

2. Почніть з плану

Коли я працювала журналісткою, то звернула увагу, що найбільше переживаю, якщо у мене в голові немає чіткої картинки тексту. Якщо я не уявляю кінцевий результат. Наприклад, тому, що не зібрала всю інформацію, аби розкрити тему, не до кінця розібралася в якихось питаннях, не розумію, як побудувати матеріал, який меседж хочу донести тощо.

Подумайте, що вас найбільше страшить у майбутньому тексті і спробуйте це виправити. Мене особисто рятує план, який я обов’язково складаю, перш ніж сісти за написання матеріалу. Виділяю на це окремий час.

Залежно від завдання, над яким працюю, план може бути як детальним, так і дуже схематичним. Якщо говорити про перший, то в такому випадку я прописую, що за чим іде в моєму тексті, що напишу в кожному смисловому блоці, які там можуть бути цитати, дані, думки, приклади тощо. Щодо схематичного плану, то буває достатньо просто прописати порядок викладу в тексті: почну ось так, перейду на оце, потім — на оте, закінчу цим. Все 🙂 

Як це все допомагає позбутися страху? Коли настає час працювати над матеріалом — я вже добре знаю, що мені треба написати. Це заспокоює. А вже в процесі роботи план дозволяє не думати, ЩО писати наступним. Натомість можна фокусуватися вже на тому, ЯК краще це викласти, — це вже мінус одне завдання, що ще більше розслабляє. 

3. Вигадайте перше речення 

Я ніколи не сідаю писати, якщо не знаю конкретно, з чого почну. Тож вигадую це заздалегідь. 

Чому так роблю? Бо чистий аркуш може продовжувати нервувати, навіть якщо є план тексту. А коли я вже точно знаю, яким буде перше речення мого тексту або кілька, то вдається одразу заповнити цю білу «порожнечу». Від цього стає добре. Спробуйте!

До речі, далі першого речення справа може не піти 🙂 Але ні, я не починаю знову нервуватися. Чому? Відповідь у наступній пораді.

4. Пишіть з «хвоста»

Можливо, це вас здивує, але текст не обов’язково створювати в класичному порядку — від першого речення і до останнього. Ви можете сміливо почати будь з чого, що вже дозріло в голові і його найлегше «одягти» у слова. 

Маєте натхнення на середину тексту і знаєте, як її найкраще виписати? Будь ласка, стартуйте саме з цього місця. Знаєте, як створити кінцівку? Без проблем, пишіть її! 

Не переймайтеся: так ви не заплутаєтеся і не зіб’єтеся. Якщо у вас є план (а я закликаю не нехтувати ним), цього точно не станеться. Натомість — ви успішно розпочнете роботу, подолавши страх перед чистим аркушем.

Чимало моїх текстів, зокрема в період буття журналісткою, я створила якраз із кінця. Такий підхід неодноразово рятував мене, коли я стикалася зі складним для себе завданням.

5. Тут має бути класний підзаголовок

Ні, я не забула вигадати підзаголовок до цієї поради 🙂 У такий спосіб я хочу розповісти, в чому полягає мій наступний лайфхак у боротьбі проти страху.

Отже, якщо мені не вдається добре щось сформулювати, я не змушую себе це вигадати. Просто йду далі, залишаючи замість пропусків вказівки самій собі, що має бути в тексті. Щось на кшталт вищевказаного підзаголовка. Або наприклад: «ТУТ МАЄ БУТИ ЛОГІЧНИЙ ПЕРЕХІД НА ДУМКУ ПРО ПОГАНУ СТАТТЮ». Я знаю, що зможу повернутися в ті пропущені місця будь-якої миті та вписати потрібні слова. 

Моє головне завдання — не застрягати під час роботи, бо страх тільки цього й чекає. Завдяки таким «посланням» самій собі робота над текстом не переривається, тож не виникає жодних негативних переживань.

6. Видихніть, бо це лише чернетка

Домовтеся із собою: перша версія вашого тексту — чернетка, яку ніхто, крім вас, не побачить. Тож ви можете написати будь-як, і в цьому не буде нічого страшного, бо потім зможете все виправити. У такий спосіб ви не засиджуєтеся над формулюваннями, не переймаєтеся за результат — просто пишете як пишеться і якнайшвидше викладаєте все, що хотіли. 

Це розслабляє. Адже погодьтеся: мати вже завершений текст, навіть не ідеальний, набагато краще, ніж жодного.

Водночас враховуйте, що редагування та «шліфування» чернетки — це додатковий час. Тому якщо у вас є чіткий дедлайн, варто починати писати матеріал заздалегідь.

7. Спіймайте дзен у роботі з текстом

Коли ви нарешті подолаєте перші страхи й почнете писати, використавши мої попередні поради (ну або ні 🙂), вам треба буде зробити ще одне — увійти в стан потоку. І найголовніше — пробути в ньому якнайдовше, доки не закінчите роботу.

Особисто мені в цьому дуже допомагає музика. Найкраща для мене — нешвидка, ритмічна, без слів, щоби на них не відволікатись. Такий музичний супровід не заважає, а, навпаки, створює для мене щось на кшталт кокона, де є лише я, мій текст, потрібна робоча атмосфера. Наприклад, чимало своїх статей, а також книжку «Як хотіти й отримати все (але це неточно)» я написала саме під музику. Зазвичай знаходжу потрібні мелодії ось на цьому YouTube-каналі. 

Якщо не хочете слухати музику, можна ще спробувати беруші. Вони теж створюють потрібний вакуум і допомагають фокусуватися у процесі роботи.

Якби мені потрібно було б дати вам всього лише одну пораду, то я би сформулювала її так: препаруйте ваш страх, аби зрозуміти, що саме вас найбільше лякає в підготовці матеріалу. Що конкретно страх говорить вам? Можливо, що ви не встигнете все написати вчасно? Тоді виділяйте більше часу на роботу з текстом. Тільки коли ви знатимете точно, чого боїтеся, ви віднайдете спосіб, як це подолати.

Читайте також

Страх невдачі: як не дати йому зруйнувати ваші плани та кар’єру

Так не працює: 5 помилок у роботі з контентом для розвитку бренду роботодавця

Навіщо журналісту план Б: траєкторії розвитку в популярній професії