Як проводити інклюзивні онлайн-заходи: досвід команди Happy Monday

Привіт! Мене звати Катерина Жученя, я керівниця проєктного відділу Happy Monday. Ми з командою реалізуємо багато освітньо-соціальних проєктів і намагаємось робити їх безбар’єрними. Помічаємо подібне бажання й в інших компаній, а тому вирішили поділитись нашим досвідом впровадження інклюзивних підходів на прикладі проєкту «Твоя кар’єрна перемога». А щоб матеріал вийшов максимально корисним, ми заручились експертною підтримкою наших партнерів по проєкту — команди програми USAID «Мріємо та діємо», яку втілює IREX.

Що таке інклюзивність?

Інклюзивність — це створення умов та можливостей для безбар’єрності та повноцінного включення усіх людей в суспільне життя. Тут немає місця жодним проявам дискримінації, лише прийняттю різноманітності людей. 

Якщо мова про онлайн-заходи, то коли організатори називають їх інклюзивними, то мають на увазі, що події можуть відвідати різні групи людей, незалежно від гендеру, віку, віросповідання, місця перебування тощо. А ще, що для людей з інвалідністю (наприклад, з порушеннями слуху чи зору) створені умови, які дозволять їм повною мірою насолодитися участю в події. Зокрема, такий захід може супроводжуватись перекладом жестової мови, мати субтитри різними мовами, у презентаціях будуть відсутні надто яскраві картинки чи динамічні миготливі гіфки тощо.

Чому інклюзивність — це важливо, особливо зараз?

Важливий аргумент на користь інклюзивності — статистика. Станом на січень 2021 року в Україні зафіксовано 2,7 млн осіб з інвалідністю, а загалом у світі таких людей понад 15%, що дорівнює 1 мільярду (за оцінкою ВООЗ у 2019 році). Через повномасштабне вторгнення в Україні число людей з інвалідністю буде тільки рости, особливо серед захисників, волонтерів та працівників критичної інфраструктури. І нам важливо вже зараз вчитись якісно інтегрувати та залучати їх до різних аспектів життя, зокрема до професійного розвитку через онлайн-заходи.

Але інклюзивність потрібна не лише людям з інвалідністю, а набагато ширшому колу людей. Є безліч випадків ситуативної чи тимчасової неспроможності, з якими час від часу стикається кожен з нас. Наприклад, не завжди є можливість подивитись відео зі звуком, бо поруч заснула дитина, або ви їдете в шумному транспорті й забули навушники. Тоді на поміч приходять текстові субтитри. Це вже як мінімум дві ситуації, коли субтитрування, що є одним з популярних інклюзивних інструментів, зручне та необхідне не лише людям з порушеннями слуху. 

Як робити інклюзивні онлайн-заходи? Наш досвід

Коли ми говоримо про інклюзивність в проєктах, то її можна імплементувати двома шляхами: реалізовувати проєкти, націлені на забезпечення соціальної інклюзії та просування цієї ідеї, або ті, в які буде інтегровано принципи гендерної рівності та соціальної інклюзії (GESI, або українською ГРСІ) задля посилення залучення чоловіків та жінок із малопредставлених та соціально вразливих груп (наприклад, матерів-одиначок, внутрішньо переміщених осіб, підлітків, ветеранів, представників ЛГБТІК+ тощо). Наші проєкти знаходяться у другій категорії, тобто у своїх ініціативах ми підтримуємо різні вразливі групи населення, розширюючи їхні можливості для працевлаштування та професійного розвитку. Один з проєктів, де ми впровадили найбільшу кількість інструментів інклюзії — «Твоя кар’єрна перемога», який ми реалізували в межах програми «Мріємо та діємо» і який став можливим завдяки щирій підтримці американського народу через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID).

Основною цільовою аудиторією проєкту була молодь з числа внутрішньо переміщених осіб. Крім того, ми були раді бачити на проєкті представників інших вразливих груп населення, як-от люди з інвалідністю, жінки, що вимушено виїхали за кордон, дівчата, чиї чоловіки служать в лавах ЗСУ тощо. Загалом на проєкті було близько 45% молоді, яка вважає, що має менше можливостей брати участь у житті суспільства або якій складніше досягати бажаних цілей. Й аби забезпечити усім учасникам рівні можливості для участі в ініціативі та створити відповідні умови, спільно з командою «Мріємо та діємо» ми розробили спеціальний план, куди включили різні програмні активності для підвищення рівня інклюзивності проєкту. Більшість із них стосувалися онлайн-заходів:

1. Використовувати гендерно чутливу мову

Цей інструмент допомагає сприяти руйнуванню стереотипів щодо типово «жіночих» та «чоловічих» професій та досягати статевої нейтралізації, зокрема у професійному середовищі. Для цього ми вживали гендерно симетричні форми слів (наприклад, «учасники та учасниці»), маскулінітиви та фемінітиви, чергуючи їхній порядок в реченнях (наприклад, в одному реченні вказували «чоловіки та жінки», в іншому — «експертки та експерти»). А також на банерах, де є зображення людей, використовували фото і дівчат, і хлопців. Це дозволяло нам демонструвати, що ми на проєкті чекаємо різну молодь, незалежно від статі, і візуально зберігати гендерний баланс. 

2. Супроводжувати усі вебінари жестовою мовою

Таким чином ми зробили кожен з 19 онлайн-заходів доступним для учасників з порушеннями слуху й дали їм можливість стежити за ефірами та активно долучатись до обговорень в режимі реального часу.

Проте з цією активністю у нас виникли певні труднощі. Два останні заходи ми проводили в середині листопада — у період першого потужного блекауту, коли українці на кілька діб залишились без електроенергії та нормального зв’язку. Перекладачі, з якими ми співпрацювали, знаходилась у маленьких містах та селах, де ситуація зі світлом була ще критичнішою, та не змогли приєднатись онлайн. Тому ми вирішили проводити вебінари лише з модераторкою та спікерками, а перекладачі окремо записали відео з жестовою мовою, які ми у відеоредакторі додали до записів трансляцій і потім завантажили на ютуб. Таким чином опублікували два формати відео — один без перекладу (запис прямого ефіру), а інший — з перекладом, і відповідно їх підписали для зручності (гортайте галерею нижче). У результаті наші учасники із порушеннями слуху отримали можливість все ж переглянути вебінари, хоч і не в прямому ефірі.

Аби на екрані було одразу видно і спікерів, і модераторів, і перекладачів жестової мови, і презентацію, усе це транслювалось в ютубі, а спікери бачили коментарі аудиторії в чаті, ми використали українсько-американську платформу Restream. У цілому залишились задоволені, проте якщо ви захочете планувати свої онлайн-заходи через Restream, будьте готові, що цей інструмент, як і будь-який інший професійний стрімінговий сервіс, потребує досить потужного інтернету, інакше все буде виснути. Також трансляцію з подібними вимогами можна налаштувати й через Zoom, але це спрацює лише якщо усі учасники події, включно з глядачами, будуть у зумі. Ми пробували використати цей інструмент, бо він більш звичний та простий, проте коли виводили картинку в ютуб, все відображалось не так, як нам було потрібно. 

Про супровід заходу жестовою мовою обов’язково завчасно попереджуйте спікерів. Для них це може бути стресово, особливо якщо раніше подібного досвіду не було. І якщо в процесі заходу планується заміна одного перекладача на іншого (а якщо у вас буде 1,5-2-годинна подія, то це цілком реально), також обов’язково про це попередьте і поясніть, як і коли це буде відбуватися. 

3. Додати до записів вебінарів субтитри

Таким чином ми зробили записи трансляцій доступними для учасників з порушеннями слуху, які не знають жестової мови або/та яким зручніше сприймати інформацію із субтитрами.

Наш підхід до субтитрування був таким:

• субтитрувати усе, що озвучують спікери чи модератори. Проте у субтитрах заміняти русизми, суржик на грамотну українську;
• використовувати гендерно чутливу мову;
• додавати за потреби у дужках коментарі-пояснення щодо того, що відбувається на екрані. Особливо якщо спікер різко починав зачитувати коментарі з чату. Це необхідно, аби учасники з порушеннями слуху добре розуміли, що відбувається в ефірі. 

Як технічно виглядав процес субтитрування? Досить ресурсозатратно. Ми пробували спершу самостійно готувати субтитри та прописувати таймкоди, але це займало надто багато часу — від 8 до 10 годин на субтитрування одного 1,5-годинного вебінару. А я нагадаю, що у нас було 19 записів трансляцій, кожна тривалістю 1,5-2 години.

Врешті ми спробували функцію автоматичного створення субтитрів на ютуб. Вона стала доступною від серпня 2022 року і почала підтримувати україномовні тексти. І це рішення стало найбільш зручним для роботи. 

Схема була такою:

• ютуб самостійно формує таймкоди;
• ютуб самостійно формує субтитри мовою оригіналу (у нас всі заходи були україномовні, тому і субтитри були українською) і адаптовує їх під таймкоди;
• ми ці субтитри редагуємо і фіналізуємо. 

Варто зауважити, що автоматичне субтитрування від ютубу не є ідеальним і потребує серйозного редагування. Бо сервіс не розставляє розділових знаків, може неправильно зчитати слова (а іноді взагалі не зчитати й пропустити слово), рідко правильно «чує» власні назви й не пише їх з великої літери. На підготовку субтитрів у такому форматі роботи ми витрачали 6-8 годин. 

4. Розробити гід з доступності заходів

Щоб проінформувати учасників про наші інклюзивні рішення, ми розробили спеціальний гід. Включили в нього таку інформацію: 

• короткий опис проєкту та окремо — навчальної програми; 
• графік вебінарів; 
• рішення для забезпечення більшої доступності заходів (описали, що онлайн-події будуть супроводжуватись перекладом жестовою мовою, записи трансляцій міститимуть субтитри, спікери будуть використовувати гендерно чутливу термінологію, на відео не буде великої кількості миготливих відео та зображень тощо).

5. Провести для залучених експертів тренінг з основ GESI-підходу

Такий захід в режимі онлайн ми проводили для спільноти консультантів проєкту спільно зі спеціалісткою з питань GESI. Хотіли підвищити рівень їхньої обізнаності в темі інклюзивності, зокрема показати, як коректно комунікувати з представниками вразливих груп населення, аби в процесі консультування не нашкодити. Розповідали про основні фрази зі словника безбар’єрності, загалом про поняття інклюзивності, підходи до побудови комунікації з людьми з інвалідністю.

Коли збирали фідбек від консультантів, отримали позитивний відгук на цей тренінг, адже він справді допоміг краще зрозуміти цільову аудиторію проєкту та як з нею якісно комунікувати, аби процес консультування був комфортним.

Якщо ви плануєте проводити захід на аудиторію з-поміж вразливих груп населення, рекомендую організувати подібний тренінг і для команди проєкту, і для залучених експертів. Для цього варто запросити експертів з ГРСІ (позиціонують вони себе по-різному: «експерт з недискримінації та інклюзії», «гендерна тренерка», «тренер з DEI* та GESI**», «DEI експерт», «DEI консультант», «експертка з гендерної рівності», «експертка з інклюзії» тощо).

*DEI (Diversity, Equity and Inclusion) — різноманітність, справедливість та інклюзія
**GESI (Gender Equality and Social Inclusion) — гендерна рівність та соціальна інклюзія

Що ще можна зробити, аби захід був більш інклюзивним?

У першу чергу варто запам’ятати, що справжня інклюзивність починається до заходу і продовжується після нього. А тому має бути інтегрована у різні процеси та етапи проведення онлайн-події — від промокампанії до надсилання корисних матеріалів та фідбек-форми. 

Ось кілька рекомендацій з матеріалів, якими з нами поділились партнерські донорські організації (зокрема IREX та ПРООН). Навіть якщо ви візьмете одну чи кілька ідей, це вже зробить ваш захід значно інклюзивно привітнішим. 

1. Прохайте модераторів чи фасилітаторів озвучувати на заході вашу позицію щодо інклюзивності та закликати слухачів з повагою ставитись до різноманітності усіх учасників події. 
2. Намагайтесь забезпечити достатню контрастність кольорів на візуальних матеріалах. Її можна перевірити у сервісі Contrast Checker, де контрастність вважається оптимальною, якщо вона досягає 4-5 балів.
3. Переконайтесь, що обраний шрифт для промо-, роздаткових матеріалів, презентацій, що супроводжують виступи, є розбірливим як на великих екранах, так і на малих. 
4. Додавайте альтернативний текст до промобанерів чи інших візуальних матеріалів, що стосуються заходів, у соцмережах. Ця опція є в усіх популярних соцмережах. Зазвичай знаходиться серед опцій для редагування зображень і називається «Альтернативний текст».
5. Якщо реєстрація на онлайн-заходи відбувається через лендинг чи сайт, то вона не має бути у формі поп-апу (вікна, що з’являється на частині екрана й не веде на іншу вкладку у браузері). Таке рішення є незручним для людей з порушеннями сенсорних реакцій. Краще щоб форма або відкривалась в окремій вкладці, або була одразу вбудована у лендинг як окремий блок. 
6. Якщо готуєте для учасників заходу роздаткові корисні онлайн-матеріали, зокрема текстові файли, презентації, уважно стежте за обраною у програмі мовою документа. Важливо, аби вона була єдиною для всіх файлів, тобто якщо в тексті є англомовні терміни, їх краще перекласти українською. Ця технічна деталь дуже важлива для людей з порушеннями зору, що користуються скрінрідерами (програма для зчитування та озвучування тексту). Якщо у файлі текст буде введено українською, але в програмі обрана російська, то при збереженні файлу він буде зафіксований як російськомовний, і скрінрідер, відповідно, буде намагатись зачитувати український текст російською. 
7. Уникайте використання миготливого контенту або попереджуйте про подібні матеріали учасників завчасно. Він може як просто дратувати та відволікати, так і спричинити судомні напади. 
8. За можливості, перш ніж проводити захід, потестуйте розроблені матеріали, залучивши до цього представників цільової аудиторії, для яких ви це готуєте. Нехай вони переглянуть інформацію на різних пристроях, дадуть конструктивний зворотний зв’язок, а ви, за потреби, усе доопрацюєте до початку події. 

За можливості виділяйте бюджет на заходи для підвищення інклюзивності. У розрізі одного-двох заходів, особливо якщо вони платні для аудиторії, це не надто сильно збільшить ваші витрати. 

Як зрозуміти, які саме інклюзивні рішення вам обрати?

Як і з будь-яким іншим рішенням для організації успішного онлайн-заходу, важливо дослідити цільову аудиторію та її потреби. У випадку з інклюзивністю, можна використати такі варіанти (це ті, які ми реалізуємо на проєктах Happy Monday):

1. Дослідити аудиторію, яка планує відвідати ваші онлайн-заходи. Це можна зробити, включивши до реєстраційної форми питання про приналежність до однієї з вразливих категорій населення й надавши конкретні варіанти таких груп. Ви можете навіть не здогадуватись, що серед ваших слухачів планують бути люди з інвалідністю.

2. Дослідити аудиторію, яка відвідала ваші онлайн-заходи. Для цього у фідбек-форму можна включити питання про приналежність до вразливих груп населення та те, наскільки доступним був захід для людей з інвалідністю на думку слухачів.

Усі ці підходи ви можете використати при плануванні своїх онлайн-заходів. І це краще зробити одразу на етапі первинного планування, аби скласти коректний бюджет, зрозуміти, яких спеціалістів треба залучити додатково, яких підрядників знайти й на яких етапах організації події що саме варто зробити. Давайте разом рухатись в бік інклюзивності та реалізовувати більше онлайн-подій, доступних для різних аудиторій 🙂 

Читайте також

Як компанії отримати користь з ІТ-конференції? Інсайти з Web Summit

Життя з нуля у 60+. Як переселенці старшого віку шукають роботу та друзів

Як взяти участь у програмі Erasmus+? Особистий досвід