Багато хто на карантині замислився над тим, що це чудовий час для самоосвіти і навіть опанування нової професії, але не всі цією можливістю скористалися. А от судинний хірург із Запоріжжя Петро Карнаух під час локдауну вивчив основи веброзробки і тепер успішно фрилансить у вільний від основної роботи час.
Ділимося надихаючою історією Петра у серії публікацій про цікаві кар’єрні повороти наших читачів.
За професією я — судинний хірург. Моє основне місце роботи — Запорізька обласна клінічна лікарня, де я працюю вже майже 10 років, якщо рахувати інтернатуру. Додатково практикую у приватній клініці.
У березні 2020 року, коли через карантин обмежили можливість госпіталізації хворих, роботи в мене поменшало. Мене направили на роботу у поліклініку, і приблизно два місяці я мав більше вільного часу, ніж коли працюю у стаціонарі. Тоді я подумав: «А чому б поки не повчити щось нове?».
Про вибір веброзробки
Ще зі школи я дружив із комп’ютером: міг самостійно перевстановити Windows, підробити довідку у фотошопі, перепрошити собі телефон тощо. Тому одразу вирішив обирати серед ІТ-спеціальностей.
Спочатку я почав цікавитися QA-тестуванням: читав, переглядав курси. Дізнався, що для QA-інженерів потрібне знання HTML та CSS. Ці терміни мені були віддалено знайомі, і я вирішив зосередитися на їхньому вивченні. Згодом зрозумів, що тестування — це для мене досить нудно, а от верстка, фронтенд (для чого насамперед важливі знання HTML та CSS) — це моє.
Я пройшов кількамісячні онлайн-курси, і думаю, вони дали мені приблизно половину знань. Решта 50% — самонавчання.
Добре пам’ятаю, яке захоплення відчував на початку, коли з білого екрану з’являвся сайт.
Про перше замовлення
Далі я з нульовим профілем і без жодного відгука почав виходити на фриланс-біржі — усі, які міг охопити. Надсилав багато заявок в надії на перше замовлення. Але отримав його, як це зазвичай буває, несподівано.
Була неділя, ми з родиною проводили час у гостях у моєї тещі. І тут мені надходить замовлення на верстку однієї сторінки. Ключовою умовою було зробити «швидко і невідкладно».
Тоді я ще не знав, що «швидко і невідкладно» на фрилансі — не те саме, що у судинній хірургії.
Я схопив дружину, сина, і ми терміново поїхали додому. Через цю метушню і хвилювання дуже складно було зосередитися на завданні, але виходу немає — в мене перший клієнт. Тієї ночі я поспав години дві, і хоча завдання було нескладне навіть для такого початківця, як я, мені воно далося важко саме через хвилювання. Виконав я це замовлення, як мені здається, далеко не найкращим чином, але свій перший позитивний відгук отримав.
Далі все не те щоб понеслося, але потроху поповзло. У міру того, як зростала кількість відгуків, швидше знаходилися нові замовлення. Не можу сказати, що зараз я вже махровий фрилансер, але джерело додаткового доходу є.
Про розподіл навантаження
Чи є бодай щось спільне у професіях хірурга та розробника? Не казатиму, що я верстаю з хірургічною точністю — це надто гучно і неправда. Єдине, що мені точно стало у нагоді — вміння довго виконувати монотонну роботу. У всьому іншому це діаметрально різні професії.
Робота хірурга залишається для мене основною. За розподілом часу, мабуть, це 70% на 30%, але я не проти, щоб це співвідношення змінилося.
Намагаюся не брати надто велику кількість замовлень, приділяючи їм у середньому 3-4 години на день. Фриланс — це «сьогодні густо, завтра пусто», тож можна в якийсь день працювати над замовленням 5 годин, а потім кілька днів не мати нових запитів взагалі. Я намагаюся завжди працювати у комфортному для себе режимі і брати час на виконання замовлення із запасом. Ночами не працюю, ніч для мене — непродуктивна частина доби.
Якщо заняття приносить задоволення і навіть гроші, то не проблема знайти на нього час, який в іншому випадку витратив би на зависання у соцмережах.
Про плани на майбутнє
Зараз я продовжую навчання — проходжу на Udemy курс по Javascript. Але тепер на це катастрофічно бракує часу. Багато вчився під час двотижневої відпустки, але з повноцінною основною роботою та замовленнями поєднувати навчання вже складніше. Хоча ідею стати фронтендером не полишаю 🙂
Не можу сказати, що мені подобається поєднувати різні професії. Так, зараз я насолоджуюся новою для себе роллю і мене не обтяжує кілька додаткових годин попрацювати замість того, щоб подивитися чергове відео на YouTube. Але у мене є родина: дружина і син, з якими я хочу проводити більше часу. Тому, звісно, чим менше в мене буде робіт, тим краще.
Чого мені зараз не вистачає, то це спілкування з однодумцями. Чати, вебінари, онлайн-конференції, прямі ефіри — це все круто, але хотілося би більше двіжу та живої комунікації з людьми з ІТ-сфери. І хоча просто зараз я не планую звільнятися з основної роботи, але все-таки живого спілкування з айтішниками бракує.
Кар’єрний інсайт від Петра
Головне, як на мене, — завжди дослухатися до себе і своїх бажань.
Світ змінюється, і ми разом із ним. До того ж часто буває так, що за нас вирішують інші люди: батьки, викладачі. Озираючись назад, можу сказати, що на мене ніхто не впливав — стати лікарем було моїм власним рішенням. Але у шкільному віці складно зробити вибір на все життя.
Тому варто не боятися своїх бажань. Якщо виникла думка: «А чи не спробувати мені щось, про що я раніше взагалі не замислювався?» — беріть і пробуйте. Може, нічого з цього й не вийде, але якщо не спробуєте, то й не дізнаєтеся.
Шукаємо неймовірні кар’єрні історії!
Нас цікавлять ваші професійні повороти, незвичайні випадки й унікальний кар‘єрний досвід. Усе, що навчатиме та надихатиме інших. Якщо бажаєте поділитися — заповніть, будь ласка, коротку форму за посиланням.
Шукаєте роботу?
Тоді шукайте її у нас — бо круті українські та міжнародні компанії розміщують вакансії на нашому сайті.
Вакансії
Більше кар’єрних історій
Як журналістка, жонглер та аналітикиня змінили професію й перейшли в ІТ
Не на того вчилися: люди, які працюють не за спеціальністю
Шукали роботу на карантині: три історії з позитивним фіналом