Привіт усім! Я Юлія Маліч, Head of Public Policy в Bolt. У цій статті я поділюся своїм досвідом повернення до роботи після 3,5 місяців відпустки для догляду за новонародженою донькою. Хочу надихнути тих жінок, які, можливо, вагаються повертатися до роботи після декрету, та показати, що збалансоване професійне й особисте життя — абсолютно досяжне.
Про роботу та підвищення під час вагітності
Вагітність не завадила мені продовжувати свою професійну діяльність. Навіть у важкі моменти я віддавала перевагу роботі: прагнення залишатися активною та впливати на робочі процеси дозволяло відволіктися від емоційних і фізичних труднощів.
Мій вибір був зумовлений бажанням побороти поширені упередження щодо материнства. Деякі роботодавці й досі питають, чи є в кандидатки діти та чи не збирається вона народжувати, адже тоді треба буде шукати їй заміну чи перебудовувати процеси. Через це часто виникає думка, що жінка — не надійна частина команди. А я хотіла довести зворотне.
Тому я продовжувала працювати та навіть їздила у відрядження з дозволу лікаря. Це важливо, оскільки створювало відчуття нормальності та звичності у моєму професійному житті. Я також не побоялася взяти на себе нові завдання та виклики. Не мала жодного сумніву, що це важливо для мене. Коли жінка «впахує» під час свого особливого стану, це викликає повагу й довіру. Тож вагітність не завадила мені отримати підвищення та стати відповідальною за цілий регіон.
До останніх днів вагітності я намагалася виглядати професійно, продовжувала носити костюми та відмовилася йти у відпустку до пологів. Власне, у пологовий я вирушила у пʼятницю, прийшовши з роботи. Це, звісно, збіг 🙂
Про важливість відкритої комунікації з керівництвом
Багато жінок прагнуть приховати свою вагітність, бо, на жаль, у нашому суспільстві материнство й роботу часто вважають несумісними. Я дотримуюсь іншої думки, тому відкрито попередила керівництво про свої плани: дала зрозуміти, чого від мене можна очікувати, та повідомила, що планую взяти 3,5 місяці відпустки після пологів. Мій менеджер дуже позитивно зустрів цю новину та пообіцяв мене підтримати. Ми домовились, що я візьму відпустку на цей період, але повідомлю, якщо мені буде потрібен додатковий час.
Для мене чесне спілкування з моїм менеджером було дуже важливим. Відкрита комунікація дозволила уникнути непорозумінь та підготувати план дій на мою відсутність. Оскільки це був короткий проміжок часу, колеги розподілили між собою 95% моїх завдань. Основну частку взяв на себе мій менеджер. Одну важливу справу, яка зайняла в мене загалом кілька годин, я все-таки залишила за собою.
Про відпустку довжиною в 3,5 місяці
Перші тижні я відчувала FOMO — страх щось пропустити. Але завдяки підтримці колег та рішенню все ж таки мати повноцінний декрет я перестала переглядати робочі новини та відповідати на повідомлення. Проте зізнаюсь: іноді хотілося прочитати робочі чати й дізнатися, що відбувається.
Зараз я з теплотою згадую перші тижні. Мені дійсно вдалося відключитися від роботи й перезавантажитися. Дні без робочих зідзвонів здаються дуже тихими та спокійними.
Трьох з половиною місяців було достатньо для того, щоб звикнути до нової ролі та відновитися фізично. Але що довше я була в декретній відпустці, то важче було прийняти рішення про повернення на роботу. Звикаєш до днів, наповнених тільки сімейними та особистими справами (додатково я вирішила пройти в цей час курс із лідерства). Я насправді була зайнята цілий день і не розуміла, як буду поєднувати роботу й материнство. Проте, вийшовши на роботу, зрозуміла, що час знайдеться на все — і на сімʼю, і на роботу, і на себе.
Про організацію часу після повернення на роботу
Протягом вагітності я прочитала книжку «Французькі діти не плюються їжею», яка вразила мене ідеєю про важливість дисципліни та рутини в житті дитини. За цією філософією я виховую доньку так, що це дозволяє мені отримувати необхідний відпочинок і мати енергію для професійної діяльності.
Моя дитина спить протягом 6 годин вночі та ще 2 години вранці, що дає мені змогу виспатися та мати вдосталь енергії для робочих завдань. Я даю дитині можливість самій заснути й погратися, вона не потребує моєї уваги щосекунди, спить в окремому ліжечку з народження й не привчена до того, що бавити її мусить тільки мама.
З огляду на те, що карʼєра для мене важлива, разом із чоловіком ми прийняли рішення найняти няню. Цей крок допоміг нам розробити гнучкий графік для обох батьків та дозволив мені зосередитися на роботі, адже я знаю, що моя дитина — в надійних руках.
Мій робочий графік за кількістю годин зараз такий самий, що й до народження доньки. Проте тепер я трохи більше (2-3 дні) працюю з дому та повертаюся раніше, якщо працюю в офісі. Питання мого робочого режиму я сама підняла з керівництвом, щоб попередити, чому я йду додому раніше. Це не означає, що я не працюю. Просто так розподілений мій робочий час.
Няня допомагає з усіма завданнями, пов’язаними з дитиною, забезпечуючи мені свіжий розум та можливість ефективно працювати. Мій чоловік також активно допомагає у вихованні та догляді за малюком, всіляко мене підтримує та створює зручні умови для мого професійного розвитку, за що я йому дуже вдячна. Підтримка в сімʼї — дуже важливий компонент швидкого відновлення.
Про те, як справлятися з усім
Насправді, коли я повністю повернулася до роботи, то стала в рази більше встигати. Робота після декрету організовує мене ще більше, і тепер я можу виконувати паралельно робочі завдання та обовʼязки по догляду й вихованню дитини. Я розглядаю час, який проводжу в офісі, як відпочинок від домашніх обовʼязків (і це не соромно — сказати, що я втомилась). І навпаки: час, який проводжу з донькою, вважаю відпочинком від роботи.
Іноді буває складно, особливо під кінець тижня. Серед основних труднощів я можу назвати фізичну й емоційну втому. Організм людини загалом довго відновлюється від такого стресу, плюс треба почекати, коли настануть зовнішні зміни, такі бажані для кожної. Тож усе це, звичайно, має вплив на настрій.
Проте я намагаюся відновитися на вихідних, ходжу на спортивні заняття з другого місяця після народження доньки та читаю книжки для настрою. Ввечері чоловік теж проводить час із донькою, тож я маю час для себе.
Про міфи щодо мам, які працюють
На жаль, серед роботодавців досі поширена думка, що жінки відволікаються на дітей і через це гірше працюють. На мою думку, материнство навпаки дисциплінує, вчить планувати особистий і робочий час, пріоритезувати завдання та управляти собою, що є на сьогодні найважливішою навичкою кожної людини. Думати про свою дитину — нормально. Батьківство не робить відповідальних та завзятих працівників і працівниць поганими перформерами.
На завершення я хочу закликати жінок не боятися повертатися до роботи після відпустки для догляду за дитиною. Ми можемо поєднувати батьківство з професійним життям, знаходячи баланс всередині себе.
Важливо як не втратити себе в ролі матері, так і пам’ятати про свої амбіції та цілі у професійній сфері. Я вірю, що можу стати прикладом для інших жінок, демонструючи, що материнство не є обмеженням для кар’єри, а, навпаки, може стати її сильною частиною.
Хотілося б, щоб у світі, де зростає моя донька, було більше жінок-лідерок, які формують наше суспільство. Більше директорок, менеджерок, астронавток та інженерок. Це мій внесок у створення більш рівноправного світу.
Потрібна робота?
Маємо безліч вакансій у креативній індустрії, ІТ-компаніях, освіті тощо 👉
ВакансіїЧитайте також
Материнство і кар’єра: історії трьох жінок з ІТ
У вас же дитина, а не лоботомія! Як подолати страхи та вийти з декрету?
Як поєднати декрет з чим завгодно: історія і поради Інни Галецької
Додати коментар
1 коментар
Цікаве на Happy Monday
Де безкоштовно отримати психологічну допомогу під час війни: список ресурсів
Де безкоштовно отримати психологічну допомогу під час війни: список ресурсів
Знижуємо робочий стрес: чому ваші термінові завдання насправді не горять
Де безкоштовно отримати психологічну допомогу під час війни: список ресурсів