«Час забути про ейджизм і сексизм»: як закон про мобілізацію вплине на ринок праці

11 квітня Верховна Рада ухвалила резонансний законопроєкт про мобілізацію. Поговорили з експертами й розпитали про те, як закон вплине на ринок праці (спойлер — окрім очікуваних загроз знайшлися і плюси) та яким чином можна покращити ситуацію.

Ухвалений Верховною Радою закон набуде чинності через місяць після підписання його президентом Володимиром Зеленським. Серед найважливіших змін, які прописані в документі:  

• Усі військовозобов’язані громадяни мають протягом 60 днів уточнити свої дані в ТЦК або ЦНАПі (якщо перебувають в Україні), або електронною поштою, телефоном чи через електронний кабінет призовника (якщо живуть за кордоном). Чоловіки віком від 18 до 60 років, які живуть за кордоном, не зможуть отримувати консульські послуги, якщо не оновили свої дані.
• Замість строкової в Україні запровадять базову військову службу (в мирний час до 5 місяців, під час дії воєнного стану — до 3 місяців). Її повинні будуть пройти громадяни від 18 до 25 років. 
• Добровольці, які прийдуть до ТЦК без повістки, матимуть відстрочку у два місяці до мобілізації для вирішення особистих справ та підготовку.
• За ухилення від мобілізації громадян можуть позбавляти водійських прав, за винятком тих випадків, коли водіння для людини є основним джерелом доходу або в людини на утриманні є особи з інвалідністю.

• Чоловіки віком від 25 до 50 років, яким вперше встановили інвалідність II та III груп після 24 лютого 2022 року, будуть зобов’язані пройти повторний медогляд. Ця норма не стосується військовослужбовців, які отримали важкі поранення під час повномасштабного вторгнення. Також повторний огляд мають прийти «обмежено придатні». 
• Передбачено ряд заходів мотивації для військових: можливість самостійно обрати підрозділ, додаткова відпустка та винагорода за знищення або захоплення зброї чи техніки противника; право на грошову допомогу по іпотечному кредиту тощо. 
• Демобілізуватися зі служби мають право: люди з інвалідністю; особи, що досягли граничного віку перебування на військовій службі; звільнені з полону і ще декілька категорій громадян. Водночас із закону вилучили норму про демобілізацію військових, які відслужили 36 місяців під час воєнного стану.

Експерти ринку праці прокоментували для Happy Monday вплив ухваленого закону на ситуацію на ринку праці, зокрема, для ІТ-індустрії.

«Роботодавцям доведеться нарешті забути про ейджизм і сексизм» 

Тетяна Пашкіна,
експертка ринку праці, HR та кар’єрна консультантка

Найважливіший наслідок прийняття закону та майбутнього процесу мобілізації — це збільшення браку чоловічої робочої сили. У 2022 році у нас була нестача жінок, адже значна частина українських біженців — це жінки із дітьми. Її намагалися компенсувати тими, хто залишився. А тепер роботодавці вже бояться наймати й чоловіків, бо їх можуть мобілізувати. Своєю чергою і чоловіки часто не готові офіційно працевлаштовуватися, бо мають надати довідку з військкомату, до якого йти не хочуть.

Вже зараз нестачу працівників відчувають всі компанії, де здебільшого використовується чоловіча праця — ритейл, виробництво, логістика, сільське господарство. Була заява АТБ, що в них уже 10% чоловічого персоналу мобілізовані. Відповідно, криза буде лише поглиблюватися. 

Які є виходи? Звісно, можна сподіватися на трудових мігрантів, тобто людей з бідніших країн Азії чи Африки, які захочуть переїхати в Україну та зайняти вільні робочі місця. Щоправда, у цієї гіпотези є слабкі місця:

1. Наше законодавство наразі не є гостинним для іноземців, які хочуть у нас працювати. Навіть якщо роботодавці будуть не проти, то є складнощі на рівні оформлення, обмеження щодо заробітної плати та інші нюанси.  
2. До війни у нас був найнижчий рівень заробітної плати в Європі. Відповідно, мігранти можуть не затримуватися в Україні, а намагатимуться через нас потім проїхати далі.
3. Культурне питання: чи готові ми приймати людей інших поглядів та культур, коли між собою не можемо дійти згоди й збурюємо соцмережі нескінченними «срачами»? 

Також можливо, після перемоги до нас приїдуть волонтери, зокрема з діаспори, які будуть інвестувати час, гроші й зусилля у нашу країну. Але чи буде цього достатньо, щоб відбудувати країну і відродити її економіку?

Натомість маємо сумні реалії. У нас дуже низька народжуваність, і населення буде старішати. Крім того, в нас зменшується середня тривалість життя. Немає великих надій і на те, що в Україну повернуться всі біженці, які виїхали через війну.

Років через 20 нас взагалі чекає чергова демографічна яма, і це передбачає ще менше працездатного населення. 

Тому найкращий вихід — це вже зараз почати ширше дивитися на ринок праці і забути нарешті про ейджизм, сексизм і інші упередження. А це означає — залучати жінок до чоловічих професій (якщо це можливо на рівні фізіології), відкривати двері для кандидатів 50+, працювати з ветеранами тощо. Зокрема, один зі значних ресурсів нашого ринку праці — жінки передпенсійного віку. Це розуміють такі прогресивні компанії, як ОККО, «Епіцентр», Kernel, але, на жаль, багато роботодавців ще живуть уявленнями та реаліями минулого. Для них той занадто молодий, той занадто старий, іншому чогось бракує. Від цього треба відходити. 

«Буде збільшення частки тіньового бізнесу в Україні»

Домініка Іванова-Бекар,
HR-експертка й засновниця HR-агенції

Один із наслідків мобілізації — збільшення частки тіньового бізнесу в Україні. Зараз зростає кількість співробітників-чоловіків, які офіційно не є працевлаштованими, але по факту працюють. Таким чином держава втрачає надходження у вигляді податків.

Дуже постраждало виробництво. Воно у нас було зосереджено на Сході та в Центрі, тож наразі багато підприємств закрилися чи релокувалися на Захід. Складна ситуація також у ритейлі — харчовому та медичному. Це більше пов’язано з виїздом за кордон великої кількості жінок, бо саме вони переважно працювали в цих сферах. 

Галузь медицини постраждала загалом (не тільки ритейл) — це стосується і первинних ланок (сімейні лікарі), і вузькогалузевих фахівців. Тут дуже не вистачає рук, найбільше це відчувається в регіонах, в районних центрах.  

Також страждають галузі економіки, в яких історично було залучено багато чоловіків. Це не тільки «сині комірці», а й, наприклад, окремі професії у логістиці — комірники, вантажники. Загалом, постраждали практично усі галузі, окрім хіба IT. 

Взагалі IT — єдина сфера в Україні, де панує роботодавець, в усьому іншому зараз маємо ринок кандидата. 

Щодо ухваленого закону, то так і не були прийняті важливі рішення, яких ми чекали, наприклад, стосовно демобілізації. Або послаблення питання виїзду чоловіків за кордон (з поверненням), що важливо для ІТ-галузі, бо від цього залежить отримання контрактів та залучення нових клієнтів. 

Натомість держава переклала на роботодавця питання взяття працівників на військовий облік. І виходить, що роботодавець ледь не за руку має відводити працівника в ТЦК на реєстрацію. В умовах, що люди й так не готові на офіційне працевлаштування, це лише ускладнить ситуацію на ринку праці. 

Як ми можемо подолати ці виклики? Я бачу кілька шляхів. 

1. Upskilling/reskilling, тобто підвищення кваліфікації працівників або перекваліфікація. 
2. Залучення інших категорій населення до роботи — людей віком 45–50+, перенавчання жінок на чоловічі професії (наприклад, Fozzi нещодавно писали, що у них тепер водійками фур працюють і жінки), залучення людей з інвалідністю, інтеграція ветеранів.
3. Автоматизація виробництва. Це потребує грошей, але дуже допомагає. Наприклад, каси самообслуговування в ритейлі.

«Матимемо дефіцит робочої сили в ряді індустрій»

Анна Король,
засновниця та СЕО рекрутингової агенції CORE Team

На третій рік повномасштабної війни Україна продовжує мобілізацію тисяч працездатних чоловіків, що спонукає зміни в самій структурі ринку праці. Вже зараз, за два повних роки війни, мобілізація продовжує бути рушієм важливих змін в економіці й веденні бізнесу всередині країни.

Сфери, які особливо відчувають нестачу працівників — промисловість, охорона здоров’я, будівництво і сфера обслуговування. Цілий ряд підприємств змушені були зупинити або обмежити свої виробничі процеси через втрату ключових технічних спеціалістів, які дуже цінуються у війську. Щоб виправити ситуацію, вже почали залучати більшу кількість жінок на виробництво та перебудовувати процеси таким чином, щоб жінок могли повноцінно ними керувати. 

Прийняття закону про мобілізацію може призвести до поглиблення поточної ситуації. В найгіршому випадку матимемо дефіцит робочої сили в індустріях, де виробничі й технічні спеціальності та вузькопрофільна експертиза є наріжним каменем бізнесу. Зокрема це стосується промисловості, логістики, медицини та транспортної сфери. Ризики втрати робочої сили у цих галузях є найвищими. 

Натомість роботодавці, які забезпечують критичну інфраструктуру в країні й надають бронювання своїм працівникам, мають значно вищі шанси і на залучення нових працівників, і на утримання наявних. 

Одне з завдань, яке мав би вирішити цей закон — це надати людям чіткі й прозорі алгоритми, які регламентують їх залучення до лав української армії. Адже через не завжди коректні дії з боку ТЦК та брак комунікації від міністерства оборони про ролі, у яких люди можуть долучатись до оборони країни, існує упередження, що мобілізований з високою долею імовірності стане штурмовиком, не маючи за плечима належної підготовки. Це зовсім не відповідає дійсності — вакансій в тилу значно більше, ніж на передовій. Так, ми бачимо колаборації відомих сайтів з пошуку роботи і ЗСУ, бачимо рекламу про відкриті позиції у війську, проте довіра до процесу найму ще жодним чином не відбудована. 

Що робити з цим власникам і власницям бізнесів? Точно можу сказати, що можливість перепідготовки та мобільності робочої сили стає надзвичайно важливою. Потрібно також розвивати програми соціального захисту для родин і військовослужбовців, щоб забезпечити стабільність у суспільстві. В цій надзвичайній ситуації необхідно брати до уваги всі можливі наслідки й шукати компроміси між важливістю обороноздатності країни й ефективним функціонуванням інших сфер економіки. Тільки таким чином Україна зможе успішно пройти це випробування і зберегти стабільність ринку праці в умовах війни.

«Мобілізація критично позначається на ефективності ІТ-команд»

Стас Шихов,
CEO та founder в рекрутинговій компанії ITExpert

Мобілізація критично позначається на ефективності команд. Є кейси від наших клієнтів: мобілізація одного ключового менеджера може зупинити роботу невеликого продукту. 

За нашим досвідом, потрібно близько 25–35 днів, щоб закрити вакансію розробника Senior-рівня чи менеджера. Пошук і наймання такого спеціаліста — додаткові витрати для компанії, які можуть сягати до 30% від річної заробітної плати фахівця (а це, за різними підрахунками, близько $8 тис.), а ще вибивання з дедлайнів та відсутність цінних «рук» на проєкті.

Можу тільки погодитися з керівником EPAM Степаном Мітішем, який сказав, що мобілізація понад 10–15% фахівців вже критично впливає на роботу компанії. Водночас прорахувати, який відсоток мобілізованих айтівців стане критичним для усієї галузі — надзвичайно складно.

З очевидних додаткових загроз для бізнесу поточного закону — зменшення призовного віку до 25 років. Кількість фахівців, які підпадають під мобілізацію, збільшується — в IT та інших сферах. Звісно, менше її відчують великі компанії з внутрішніми навчальними центрами, студентськими програмами та активним найманням новачків без досвіду. І ймовірно, ця теза може стати додатковим стимулом для рекрутингу студентів та вирощування талантів всередині компанії — однак це лише гіпотеза, адже не всі компанії можуть дозволити собі такі витрати на навчання.

Найбільш довгоочікувані пункти закону, які стосуються демобілізації, в останній момент були виключені із документа. Деякі компанії досі тримають для своїх фахівців закріплені місця і чекають на їх повернення, але їхня кількість зменшується — бізнес має розвиватися, тому процеси або реорганізувалися, або спеціалістам знаходять постійну заміну.

«Деяким ІТ-компаніям стане легше наймати таланти»

Микола Клєстов,
CTO та co-founder в рекрутинговій компанії ITExpert

Закон головним чином спрямований на те, щоб поставити на облік більшу кількість військовозобов’язаних та оновити їхні дані. Це б мало спростити процес мобілізації для влади, оскільки ТЦК матимуть актуальну інформацію про потенційних новобранців.

Але пункти закону, які стосуються порядку ставання, та так звані «штрафні санкції» вже зазнали критики. Вони створюють додаткові ризики щодо відносно раптової втрати фахівців.

З іншого боку — більша кількість фахівців будуть мати оновлений військовий квиток. Наявності такого документа вимагало працевлаштування за:

• КЗпП (non-tech компанії, у тому числі диджиталізовані банки працюють з айтівцями за цією системою),
• ФОП-системою у компанії, які є резидентами у Дія.Сіті.

А отже компаніям цих типів стане дещо легше наймати таланти.

А от на кількість замовників ІТ-послуг закон ніяк не вплине — західні клієнти та глобальні компанії все ще побоюються наймати фахівців в Україні, і новий закон ніяк не змінює їх настрої.

Читайте також

Як шукати роботу у 2024 році: покрокова стратегія

Яким був ринок вакансій у 2023 році та чого чекати далі? Аналіз і прогнози експертів

Війна, зарплати і дискримінація: 10 запитань про ринок праці в Україні